Вивчення впливу батьків на формування життєстійкості у підлітків. Аналіз понять "життєстійкість" та "життєздатність". Виявлення суттєвих відмінностей життєстійкості підлітків з повних та неповних сімей. Психологічні проблеми розладу сімейних відносин.
Аннотация к работе
Психологічні особливості формування життєстійкості у підлітків з неповних сімейЗазначено, що сімя є важливим чинником формування життєстійкості у підлітків. Показано, що підлітки, які виховуються в неповних сімях є менш пристосованими до життя, вони виявляються менш зрілі та цілеспрямовані, менш ініціативні та врівноважені, у них важче розвивається здатність співчувати, керувати своєю поведінкою, а в майбутньому їм набагато важче виконувати батьківські обовязки. Встановлено, що показник «Життєстійкість» та «Контроль» у підлітків з повних сімей вищий, ніж у підлітків з неповних; «Емоційна обізнаність» більш виражена у підлітків з неповних сімей, ніж у підлітків з повних. Виявлено, що підліткам як з повних, так і з неповних сімей притаманно, середній рівень вияву показників за шкалою «Тривожності» з тенденцією до високого та домінування шкали «Інтернальність». При проведенні дослідження не було виявлено суттєвих відмінностей життєстійкості підлітків з повних чи неповних сімей, що може бути спричинено тим, що діти з неповних сімей спілкуються та підтримують стосунки з обома батьками, а також, і тим, що підлітки найбільш активно змушені пристосовуватися до мінливих соціальних умов, незважаючи на те, в яких сімях вони виховуються.Тому, такі сімї не тільки не можуть бути психологічно благополучними для розвитку дітей, але і сприяють деформації дитячої особистості і формуванню нездатності до соціальної адаптації взагалі та подоланню складних життєвих ситуацій, зокрема. Поняття життєстійкість розглядається з двох боків: як сукупність компонентів, що допомагають особистості будувати повноцінне життя у складних умовах - життєстійкість; як функціональна здатність адаптувати, захищати та зберігати стабільність особистісної системи. У підсумку проведеного теоретичного аналізу, можна ствердити про недостатній рівень розробки досліджень щодо виокремлення психологічних факторів формування життєстійкості підлітків загалом і підлітків з неповних сімей, зокрема. Сучасний стан розвитку психологічної науки характеризується поширенням інтересу дослідників до формування життєстійкості у підлітків з неповних сімей. Махнач, термін «життєздатність», «життєстійкість» включає в себе два поняття: здатність чинити опір руйнуванню - життєстійкість (впоратися з важкими життєвими ситуаціями, захищати свою цілісність) і здатність будувати повноцінне життя у важких умовах - адаптивність (планувати своє життя, рухатися в певному напрямку протягом якогось часу).Теоретичний аналіз вітчизняної літератури з означеної проблеми доводить неоднозначність визначення самого поняття «життєстійкість». Життєстійкість вважається основним функціональним компонентом життєздатності, що зберігає стабільність системи особистості, системоутворюючим фактором, що задає параметри основних компонентів життєздатності. Життєстійкість має три аспекти психологічної стійкості: стійкість, стабільність; врівноваженість, відповідність; опірність (резистентність). Поняття життєздатності поєднує у собі два поняття: здатність чинити опір руйнуванню - життєстійкість і здатність будувати повноцінне життя у важких умовах - адаптивність. За отриманими результатами емпіричного дослідження можна стверджувати, що показники: «Життєстійкість» та «Контроль» у підлітків з повних сімей вищий, ніж у підлітків з неповних; «Емоційна обізнаність» більш виражена у підлітків з неповних сімей, ніж у підлітків з повних.