Аналіз проблем продуктивного білінгвізму, перекладацької діяльності та психологічних особливостей перекладацької діяльності як специфічного виду мовленнєво-мисленнєвої діяльності. Розробка концептуальної моделі продуктивного білінгвізму перекладача.
Аннотация к работе
ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОГО БІЛІНГВІЗМУ У МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВРобота виконана у Національному університеті “Острозька академія”, кафедра психолого-педагогічних дисциплін, м. Науковий керівник: доктор психологічних наук, доцент Засєкіна Лариса Володимирівна, Волинський державний університет імені Лесі Українки МОН України, кафедра загальної та соціальної психології Щербан Тетяна Дмитрівна, Мукачівський технологічний інститут МОН України, завідувач кафедри гуманітарних дисциплін; Гладушина Раїса Михайлівна, Луганський державний інститут культури і мистецтв МОН України, завідувач кафедри перекладознавства і психолінгвістикиПопри пильний інтерес до процесу вивчення іноземної мови, технологія підготовки перекладачів, зокрема в контексті визначення психологічних основ формування їх компетентності, протягом тривалого часу залишалась поза увагою дослідників. білінгвізм перекладач мовленнєвий психологічний У контексті перекладу особливої ваги набуває продуктивний білінгвізм, природа якого зумовлена поетапною реалізацією мовленнєво-мисленнєвої діяльності індивіда, що має спільні механізми як у використанні рідної, так і іноземної мови. Таким чином, незважаючи на певні досягнення в розробці психологічних технологій навчання іноземної мови, переклад як специфічний вид мовленнєво-мисленнєвої діяльності, що базується на продуктивному білінгвізмі, не був предметом спеціального психологічного вивчення й не включав цілісного теоретико-методологічного обґрунтування. Мета дослідження полягає у побудові концептуальної моделі продуктивного білінгвізму як основи ефективної перекладацької діяльності; визначенні психологічних закономірностей формування продуктивного білінгвізму перекладача шляхом вивчення особливостей поетапної реалізації його мовленнєво-мисленнєвої діяльності. Методи дослідження: теоретичні - аналіз, синтез, узагальнення, систематизація наукових даних, на основі чого здійснено теоретико-методологічне обґрунтування психолого-педагогічних умов формування продуктивного білінгвізму у майбутніх перекладачів та сконструйовано концептуальну модель продуктивного білінгвізму перекладачів; емпіричні - спостереження, бесіда, опитування, тестування, самозвіти (у вигляді ретроспективного спостереження), констатувальний експеримент; розвивальні - формувальний психолого-педагогічний експеримент, професійний тренінг; якісна та кількісна обробка й інтерпретація даних - методи математичної статистики (процедури кореляційного та однофакторного дисперсійного аналізу).Таким чином, особливості породження мовлення, вивчення етапів мовленнєвої діяльності, глибокий аналіз мовленнєвої організації як передумови володіння мовою дають змогу розглядати їх як спільні, універсальні корені процесу оволодіння будь-якою мовою, а, відтак, як психологічні основи продуктивного білінгвізму. Таким чином, розмежовуючи поняття мовленнєвої навички, вміння та стратегії, можна твердити, що навичка - це неусвідомлена операція, яка характеризується автоматизмом та алгоритмізованістю перебігу у різних контекстах; уміння - це усвідомлена дія, якій притаманний творчий характер на основі врахування контекстуальних чинників; стратегія - це сукупність мовленнєвих операцій та дій, яка різниться евристичністю та притаманністю активному субєкту, що зумовлює його власний стиль мовленнєвої діяльності. Текст як обєкт перекладацької діяльності визначає основні її напрями у таких аспектах: породження тексту, особливості його будови через реалізацію категорій цілісності та звязності, функціонування тексту у соціальному просторі та етапи інтерпретації тексту - семантичного, когнітивного та смислового розуміння. Тому ті знання перекладача, що ґрунтуються на концептах, є найширшим видом знань, оскільки у них зафіксовано результати пізнання психологічної природи різних граматичних категорій (лінгвістичні знання); особливостей когнітивної, емоційної, естетичної інформації у тексті (текстові знання); закономірностей процесу комунікації та спілкування (комунікативні знання); основних рис національного характеру (соціокультурні знання). З метою емпіричного вивчення особливостей мовленнєво-мисленнєвої діяльності особистості з урахуванням її рівня білінгвізму було складено вибірку з 48 осіб: 22 студенти пятого курсу філологічного факультету, спеціальності “Переклад” Волинського інституту економіки та менеджменту, які вирізнялись високим рівнем білінгвізму за рахунок володіння іноземною мовою та 26 студентів пятого курсу Волинського державного університету імені Лесі Українки факультету психології, яким притаманний низький рівень білінгвізму через недостатній ступінь володіння іноземною мовою.