Психологічні особливості емоційності і товариськості дітей молодшого шкільного віку - Автореферат

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукЗахист відбудеться "4" березня 2005 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.41.053.03 у Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Встановлено, що характер звязків між емоційністю і товариськістю являється стійкий. В исследовании установлено, что в младшем школьном возрасте проявляется устойчивая склонность к доминированию эмоций определенной модальности, которая может быть представлена типом эмоциональности (определенная комбинация эмоциональных модальностей). Доказано, что детям с определенным типом эмоциональности присуща определенная структура показателей общительности, таким образом, эмоциональность определяет индивидуальную специфику общительности и в младшем школьном возрасте через структурирование системы ее показателей. психологічний емоційний товариськістьЦе зумовлює вимоги до системи виховання і навчання, яка повинна ґрунтуватися на знаннях, перш за все, про індивідуально-психологічні властивості особистості дитини загалом і молодшого школяра зокрема. Аналіз психологічної літератури показав, що, з одного боку, емоції виявляються, розвиваються і формуються у спілкуванні (Л.І. До таких основних характеристик індивідуальності і належать емоційність і товариськість. Крім цього, вкрай необхідним є емпіричне дослідження співвідношення емоційності та товариськості молодших школярів, оскільки саме у цьому віці дитина переживає труднощі у спілкуванні, які повязані зі зміною соціального середовища, навчальної діяльності, положенням у сімї тощо. Мета дослідження полягає у розкритті співвідношення між емоційністю і товариськістю, у пошуку стійкої схильності молодших школярів до певних емоційних переживань, або типів емоційності (якісно-кількісне поєднання її показників), у вивченні індивідуальних особливостей емоційності і товариськості молодших школярів з урахуванням типів батьківського ставлення.Перший розділ "Теоретико-методологічні основи дослідження емоційності та товариськості дітей молодшого шкільного віку" присвячено аналітичному огляду теоретичних та експериментальних досліджень з питань психологічних складових темпераменту (емоційності і товариськості); емоційної сфери молодшого школяра: емоційних станів (ситуативних, актуальних емоцій) та емоційних властивостей (внеситуативних, стійких тобто властивостей емоційності); вивчення особливостей спілкування та індивідуально-психологічних характеристик товариськості дітей молодшого шкільного віку. На відміну від актуальних (ситуативних) емоцій емоційність характеризує стійку (позаситуативну) схильність до переживань емоцій певної модальності й знака. На основі проведеного теоретичного аналізу було розроблено три напрямки емпіричної частини роботи: 1) діагностика особливостей емоційності та товариськості дітей молодшого шкільного віку; 2) пошук взаємозвязків між емоційністю і товариськістю; 3) вивчення типів батьківських ставлень, динаміки емоційності, товариськості і звязків між ними протягом певного часу (від 7 до 10 років). У третьому розділі "Результати емпіричного дослідження співвідношення емоційності й товариськості дітей молодшого шкільного віку" подані дані про взаємозвязки якісних параметрів емоційності і формально-динамічних показників товариськості; розглянуті результати диференціально-психологічного аналізу особливостей товариськості у дітей з різними типами емоційності, подана психологічна характеристика дітей молодшого шкільного віку, що відрізняються рівнем загального показника товариськості, наведені дані про результати пролонгованого (протягом трьох років) дослідження означених психологічних феноменів і типів батьківського ставлення. Аналіз кореляційних звязків між показниками емоційності й товариськості виявив: 1) наявність позитивних звязків на 1% рівні між модальністю Р (радість) і показниками ПС (потреба в спілкуванні), І (ініціативність), Ш (широта), Л (легкість) і на 5% рівні з показником В (виразність у спілкуванні); 2) наявність значущих негативних звязків між модальностями С (страх), П (печаль) з одного боку, і показниками ПС (потреба в спілкуванні), І (ініціативність), Ш (широта), Л (легкість) - з іншого.