Проблема соціалізації дітей-сиріт у прийомних сім"ях. Почуття прихильності як основа дитячо-батьківських взаємин. Значення соціального супроводу для подолання дітьми травматичного досвіду, формування почуття прихильності і їх успішної адаптації в сім"ї.
Аннотация к работе
ISSN 1728-2713 ПСИХОЛОГІЯ 1(1)/2014 ~ 65 ~Дитина в державних закладах отримує комплекс освітніх, медичних, соціальних послуг, але спостерігаються значні відхилення у процесі її соціалізації, які проявляються у відсутності навичок самостійного життя, невмінні самостійно будувати стосунки у сімї та колективі. Батьки допомагають відчути взаємне тепло й любов, передають дітям досвід поколінь, життєві цінності та духовність, виховують дітей, задовольняють щоденні потреби, надають зразки для наслідування, поступово прищеплюють соціальні й побутові навички, необхідні у самостійному житті. Діти повинні зростати в сімях рідних батьків, але коли це неможливо, альтернативою біологічній родині може слугувати інша сімя. Прийомна ж сімя - це родина, яка бере на виховання дітей, не надаючи їм статусу біологічних, і яку підтримує держава як таку, що виконує суспільну функцію по відношенню до дитини. На наступному етапі перебування дітей в сімях прийомним батькам було запропоновано такі способи взаємодії з дітьми: ? Ігротерапія (програваннярізнихситуаційзіграшками) Для дітей дошкільного віку цей метод хороший тим, що він, з одного боку, дозволяє "програвати" теми, що хвилюють їх, в безпечній формі, а з іншої сторони, дозволяє дорослому підказати їм рішення проблеми, яке, можливо, вони не бачать самі.