Співвідношення комунікативних і когнітивних складових здібностей до засвоєння мови. Формування мовних здібностей при різних методах навчання - інтенсивному, традиційному і змішаних. Характер "психологічних бар"єрів" у професійній діяльності педагогів.
Аннотация к работе
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана ХмельницькогоАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. кандидат психологічних наук, доцент ДУТКЕВИЧ Тетяна Вікторівна, Камянець-Подільський державний університет, кафедра психології освіти і управління, завідувач кафедри. Захист відбудеться "27 "жовтня 2006 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: 29003, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: 29003, м.Досягнення у теоретичних і прикладних дослідженнях загальних і спеціальних здібностей визначили напрямок у вивченні мовних здібностей у рамках психологічної науки, а також психолінгвістики і методики навчання. Запропонований нами напрямок повинен як сприяти розумінню специфіки загальних і спеціальних здібностей, так і передбачати розкриття взаємозвязку природних і соціальних факторів, що впливають на розвиток здібностей, завдяки урахуванню індивідуально-типологічних особливостей і особливостей діяльності, в умовах якої відбувається їхній розвиток. Обґрунтування цього твердження призвело до такої організації комплексних досліджень, що передбачає вивчення не просто типів мовних здібностей щодо їхніх природних передумов, психологічної специфіки, особистісних факторів, але і їхнього розвитку у залежності від обраних методів навчання. Нагальність та недостатня розробленість зазначеної проблеми спонукали розпочати дослідження з теми "Психологічні особливості актуалізації мовних здібностей у студентів вищих навчальних закладів у процесі навчання іноземних мов". Якщо чітко визначити зовнішні і внутрішні фактори, що впливають на формування мовних здібностей, а також методи (технології), стилі викладання викладача, соціально-психологічні умови навчання та основні напрями розвитку задатків і здібностей, то це сприятиме актуалізації мовних здібностей у студентів вищих навчальних закладів у процесі навчання іноземних мов.У першому розділі "Теоретико-методологічний аналіз мовних здібностей та їх основних компонентів" шляхом теоретико-експериментального психологічного аналізу мовних здібностей досліджено: комунікативні і когнітивні компоненти мовних здібностей, їхню подібність і відмінності у системі "мова-мовлення" та типи мовних здібностей. Таким чином, мовні здібності, чи здібності до оволодіння іноземною мовою - це індивідуально-психологічні особливості, що виражаються у швидкості і легкості придбання лінгвістичних знань, правил аналізу і синтезу одиниць мови, які дозволяють будувати й аналізувати речення, користатися системою мови для вирішення комунікативних задач. Таким чином, у загальних мовних здібностях виділяються дві категорії - власне лінгвістичну (засвоєння основ мови, знань; компетенція) і повязану з процесом реалізації цих привласнених знань - комунікативну (з метою комунікації і вирішення нелінгвістичних задач, де реалізуються мовні здібності). У другому розділі "Виявлення комунікативних і когнітивних компонентів мовних здібностей у студентів в умовах інтенсивного навчання іноземних мов" розкрито психологічні особливості методики інтенсивного навчання іноземних мов, методи дослідження особливостей комунікативної і некомунікативної поведінки студентів у ході інтенсивного навчання іноземних мов, досліджено індивідуально-типологічні розбіжності у мовних здібностях в умовах інтенсивного навчання, особливості памяті, мисленнєво-мовленнєвої діяльності і показники оволодіння іноземною мовою та здійснено психофізіологічний аналіз індивідуально-типологічних форм засвоєння іноземної мови. З порівняльного аналізу двох типів оволодіння іноземної мови видно, що існує певна подібність між прийомами навчання традиційним способом і характером оволодіння іноземною мовою студентами з II типом (таблиця 3).У дисертації теоретично й експериментально обґрунтовано співвідношення комунікативних і когнітивних складових здібностей до засвоєння мови, виявлено фактори їхнього розвитку залежно від умов - методів навчання, стилю викладання, а також індивідуальних і вікових особливостей тих, кого навчають. В осіб з I типом, названим комунікативним (комунікативно-мовленнєвим), навички говоріння і розуміння іншомовного мовлення сформувалися на більш високому рівні в умовах інтенсивного навчання; в осіб з II типом оволодіння іноземною мовою, названій когнітивним (когнітивно-лінгвістичним) - в умовах традиційної навчання. Виділено, комплексно досліджено і визначено комунікативні і когнітивні компоненти мовних здібностей, їхню подібність і відмінності у системі "мова-мовлення".