Дослідження психологічних механізмів виховання. Психотерапевтичні методи впливу на особистість. Умови морального розвитку дитини у процесі виховання. Подолання особистісної невизначеності людини в юнацькому віці. Вікові особливості морального виховання.
Аннотация к работе
МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисципліни “Педагогічна психологія”Виховання та навчання можна розглядати як соціальне замовлення суспільства, оскільки саме результат цього процесу - людина, адаптована (чи неадаптована у випадку неуспішного виховання) до життя в суспільстві. Виходячи з вищого гуманістичного змісту, що людство виробило в ході свого розвитку та який воно намагається усвідомлювати та прищеплювати новим поколінням, основні цілі виховання - це повноцінний розвиток особистості людини та засвоєння нею неминущих цінностей: духовності (пріоритету високих моральних ідеалів над миттєвими потребами та потягами), свободи (прагнення людини до зовнішньої та внутрішньої незалежності й визнання того ж права за іншою особистістю), відповідальності (зворотної сторони свободи як усвідомлення наслідків своїх дій і готовності відповідати за них). За великим рахунком, на наш погляд, у ході виховання в людини повинно бути сформовано кілька аспектів її особистості: саморегуляція, самосвідомість, відповідальність, свобода, активність і творчість. Крім того, є специфічні цілі виховання, обумовлені, наприклад, конкретними умовами розвитку суспільства (сьогодні це може бути пріоритет у вихованні таких якостей, як заповзятливість, ініціативність, прагнення до успіху тощо). Під засобами виховання розуміються способи організованого й неорганізованого впливу, за допомогою яких одна людина впливає на іншу з метою виробити в неї визначені психологічні якості та форми поведінки, тобто це дії, спрямовані на зміну особистості вихованця.Моральна поведінка - це коли людині боляче при баченні болі іншої, а не тоді, коли вона просто знає, що це робити не можна або ж остерігатися відповідних дій. Другою основою моральної поведінки є те, що вибираючи між подібністю і відмінністю між людьми, перевагу потрібно надавати подібності. Основи ж, полягає у тому, що ці основи передбачають формування позитивного характеру у школярів. Мораль - це система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки та діяльності, які регулюють гуманні стосунки між людьми за будь-якої ситуації на демократичних засадах. Моральне виховання - виховна діяльність школи і сімї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.У дошкільному віці моральну поведінку дитина здійснює не усвідомлено й тільки тоді, коли моральний мотив або мотив одержати схвалення дорослого є найсильнішим. З цією метою особливу увагу слід приділяти формуванню в дітей цього віку моральних звичок, формувати позитивне самоставлення дитини через оцінку її поведінки з обовязковим врахуванням виконання нею моральних норм, розвивати в дошкільняти свідоме уявлення про те, як належить чинити. Для молодшого учня, через пряму залежність оцінки його діяльності й, насамперед, навчальної від усвідомлення й одержування ним певних норм і правил шкільного життя, стає характерним підвищений інтерес до того, як належить діяти у різних обставинах, а, значить, і до змісту норм моралі, виникає активне прагнення додержуватися таких норм і правил поведінки. У той же час поведінка самої дитини продовжує зумовлюватися здебільшого безпосередніми мотивами. Вчинок, ініційований моральним мотивом (бажанням допомогти мамі), якщо він закінчився суттєвими збитками (розбито чашки на таці), жорсткіше засуджується дітьми цього віку, аніж одна розбита чашка при спробі іншої дитини поласувати забороненими солодощами з буфета.
План
План
1. Психологічні механізми виховання
2. Психологічні умови морального розвитку особистості у процесі виховання