Теоретичне й емпіричне дослідження соціально-психологічних детермінант вживання учнівською молоддю у комунікативній поведінці ненормативних мовленнєвих конструктів. Зв’язок між функціями вживання учнями конструктів із соціальним статусом і самооцінкою.
Аннотация к работе
Автореферат дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук ПСИХОЛОГІЧНІ ФУНКЦІЇ НЕНОРМАТИВНИХ МОВЛЕННЄВИХ КОНСТРУКТІВ У КОМУНІКАТИВНІЙ ПОВЕДІНЦІ ОСОБИСТОСТІНауковий керівник: Белавіна Тетяна Іванівна, кандидат психологічних наук, докторант Інституту соціальної та політичної психології. Офіційні опоненти: Лактіонов Олександр Миколайович, доктор психологічних наук, доцент, декан факультету психології Харківського національного університету ім. Захист відбудеться 4 жовтня 2005 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.457.01 в Інституті соціальної та політичної психології АПН України за адресою: вул. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту соціальної та політичної психології АПН України за адресою: вул.Особливого значення вона набуває у перехідні періоди, коли у суспільстві відбувається трансформація системи усталених ціннісних орієнтацій, змінюються пріоритети у виборі змісту діяльності зокрема, і способу життя особистості загалом. За таких умов інтерес до соціально психологічних особливостей мовленнєвої діяльності набуває особливої гостроти, зокрема до комунікативної поведінки у молодіжному середовищі. Недостатнє дослідження психологічних функцій ненормативних мовленнєвих конструктів у комунікативній поведінці учнівської молоді спричинило вибір теми дисертаційного дослідження "Психологічні функції ненормативних мовленнєвих конструктів у комунікативній поведінці особистості". Мета дослідження полягала у визначенні психологічних функцій й соціально-психологічних детермінант використання учнівською молоддю ненормативних мовленнєвих конструктів у комунікативній поведінці. Відповідно до предмета і мети була висунута основна гіпотеза дослідження: соціально-психологічний статус молодої людини, її належність до певної референтної групи зумовлюють специфіку її комунікативної поведінки, зокрема, використання ненормативних мовленнєвих конструктів.У першому розділі - "Історія і теорія соціально-психологічного розуміння культури комунікативного простору" розкривається проблема мовної культури в контексті психології мови, ролі мови і мовлення у спілкуванні, а також співвідношення особистісних властивостей з вибором особистісного мовного репертуару в комунікативній поведінці. У розділі встановлено рівні дистанціювання у формальній і неформальній комунікативній взаємодії; окреслено сферу вживання ненормативної лексики: інтимна, особистісна, соціального контролю, суспільно-публічна; визначено базові функції мови та мовлення; розглянуто питання щодо співвідношення особистісних якостей та вибору особистістю певного мовленнєвого конструкта у комунікативній поведінці. У другому розділі - "Соціально - психологічні чинники прояву у комунікативній поведінці учнівської молоді ненормативної лексики" подано програму, процедуру і результати емпіричного дослідження соціально-психологічної обумовленості виникнення та використання певних моделей змістовного рівня комунікації та специфіки психологічних функцій ненормативних мовленнєвих конструктів у комунікативній поведінці учнівської молоді. У розділі подано матеріали дослідження ставлення студентів й учнів до ненормативної лексики, міри її вжитку у комунікативній поведінці, а також результати аналізу соціального статусу і ціннісних орієнтацій, що чинять вплив на активність вживання ненормативних мовленнєвих конструктів; визначено основні функції й соціально-психологічні особливості прояву ненормативної лексики в комунікативній поведінці, а також залежність обсягу використання ненормативних мовленнєвих конструктів від самооцінки досліджуваних, соціокультурного рівня групи, особистісних цінностей її членів, а також від соціально-рольової позиції особистості та групи. Результати опитування дали можливість визначити уявлення досліджуваних про причини вживання ними ненормативної лексики, про їх ставлення до лихослівя, про ситуації та умови вживання ненормативної лексики, про ступінь поширення ненормативної лексики в учнівському середовищі.Здійснений аналіз і узагальнення досвіду дослідження у психологічній літературі порушеної проблеми дозволив окреслити, визначити і конкретизувати ту соціально-психологічну реальність, яка прямо чи опосередковано чинить вплив на мотивацію вживання учнівською молоддю ненормативної лексики. 3.Підтверджено висунуте припущення щодо особливостей і регулярності використання ненормативних мовленнєвих конструктів у комунікативній поведінці учнівської молоді. Здійснений емпіричний аналіз соціально-психологічних детермінант використання учнівською молоддю ненормативної лексики у процесі комунікації дозволив уточнити структуру, функції та комплексний характер останніх. До зазначеного комплексу належать зокрема: статус особистості у групі, соціокультурний розвиток, система ціннісних орієнтацій і рольова позиція, належність до певної соціальної групи (студентство та учні).