Характеристика початкового етапу професійної підготовки. Вивчення психологічних особливостей процесу адаптації на основі лонгітюдного дослідження. Визначення психофізіологічного стану та рівня конфліктності студентів. Методика шкальованої самооцінки.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукРобота виконана на кафедрі загальної та інженерної психології Київського національного університету ім. Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор Офіційні опоненти: доктор психологічних наук Самойлов Олександр Єжиєвич, Юридична академія МВС України (м.Дніпропетровськ), провідний науковий співробітник науково-практичної лабораторії. кандидат психологічних наук, доцент Новотна Марина Анатоліївна, Одеський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ, доцент кафедри професійної психології та педагогіки. Захист відбудеться 19 червня 2004 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.07 в Одеському національному університеті ім.Виявлення та врахування факторів розвитку особистості студента мають сприяти зростанню ефективності процесу становлення особистості на етапі професійної освіти, а це забезпечить підвищення конкурентоспроможності молодих фахівців, допоможе їм інтегруватися у різні професійні, соціальні й етнічні співтовариства з перших днів самостійної роботи, сприятиме успішності подальшого особистісного та професійного зростання. Початковий етап професійної підготовки трактується дослідниками як етап, що визначає весь хід подальшого життя людини. На даному етапі відбувається процес адаптації до навчання у вузі, тому що саме в цей момент людина перебуває у складній ситуації засвоєння нових форм діяльності, спілкування, дозвілля, співвідносить свої сподівання з реальною дійсністю, бо це етап її розвитку як особистості і професіонала. Разом з тим залишаються маловивченими питання впливу психологічної адаптації студента на процес його професійного та особистісного розвитку в залежності від факторів та стадій адаптації, визначення напрямків за змістом цього розвитку. Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс взаємоповязаних методів: теоретичний аналіз та узагальнення даних літературних джерел, лонгітюдний метод в організації емпіричного дослідження, психодіагностичні методи для вивчення індивідуально-психологічних особливостей студентів, анкетування для визначення результативності адаптації, методи кількісної та якісної обробки отриманих результатів.У вступі обгрунтовано актуальність дослідження, визначені його мета, обєкт, предмет та конкретні завдання, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.Аналіз основних характеристик та факторів адаптації студентів дозволив на їх основі виділити концептуальну модель вивчення адаптації у вузі, яка включає компоненти адаптації такі як: адаптація до навчання та адаптація до професійної діяльності (критерії адаптації - обєктивні та субєктивні та фактори адаптації - соціальні та особистісні). В той же час залишаються недостатньо вивченими, розрізненими аспекти індивідуально-типологічних проявів адаптації, трансформація характеристик адаптації та звязок їх зі змінами особистості в процесі адаптації як етапу особистісного розвитку, що й зумовило вибір напрямку дослідження. Методичним забезпеченням слугували: методика Г.Ю.Айзенка для визначення особливостей темпераменту; методики САН за М.Доскіним з співавторами та за Л.Курганським для визначення психофізіологічного стану студентів; методика РСК Д.Роттера для визначення особливостей екстернальності - інтернальності особистості студента, методика В.Смекала-Л.Кучери для визначення особливостей спрямованості особистості, методика М.Рокіча для визначення ціннісних орієнтацій особистості студента, методика К.Томаса для визначення особливостей стратегії поведінки в конфлікті, опитувальники “Конфліктність студентського середовища”, “Ваш рівень конфліктності” та анкетування для визначення особливостей спілкування студентів, методика шкальованої самооцінки для визначення рівня ставлення до навчання. Робочим положенням нашого дослідження було наступне: адаптація відбувається за рахунок різних психологічних механізмів, грунтуючись зокрема на властивостях особистості студентів (ціннісних орієнтаціях, рівні субєктивного контролю, мотиваційній спрямованності, тривожності), що мають індивідуальний прояв в психофізіологічному стані студентів, в ставленні до навчання, в особливостях соціальної взаємодії і одночасно самі зазнають змін в ході даного процесу в залежності від стадій, характеру та форм адаптації. Покращення психічного стану студентів та зниження їх тривожності від першого по четвертий курс може свідчити про зміну змісту динаміки успішності студентів - падіння її показників від першого по третій курс і поява тенденції її підвищення на 4-му курсі, як спрямованість на професійну спеціалізацію.Комплексне співставлення індивідуально-особистісних факторів і проявів адаптації студентів під час навчання у вузі свідчить про звязок даних факторів і проявів адаптації як реалізацію розвитку особистості студента.