Виявлення психологічних детермінант, що впливають на розвиток особистості менеджера. Обумовленість особистісного розвитку менеджера індивідуальними властивостями і соціально-психологічними умовами життєдіяльності. Стимулювання саморозвитку, задоволеності.
Аннотация к работе
Інститут психології ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукДослідження присвячене вивченню психологічних детермінант розвитку особистості менеджера, умов і факторів, що забезпечують ефективність даного процесу. Ключові слова: управлінська діяльність, менеджер, розвиток, психологічні детермінанти розвитку. The thesis is dedicated to the investigation of the psychological determinants of managers personality development, to the conditions and factors of the effectiveness of manegers personality development process are revealed. The determinantion of managers personality development by individual properties and social-psychological conditions of managers vital activity is grounded. Результаты дисертационного исследования позволяют уточнить и конкретизировать теоретико-методологические предпосылки развития личности менеджера; определить психологические особенности управленческого развития менеджера; обосновать детерминированность личностного развития менеджера индивидуальными свойствами и социально-психологическими условиями жизнедеятельности; выявить системы социально-психологических условий и факторов, влияющих на эффективность процесса развития личности менеджера (своевременное выявление стартовых показателей развития; формирование готовности к управленческой деятельности, познавательной активности, заинтересованности, стимулирование саморазвития, удовлетворенности; моделирование требований к менеджеру и его развитию; систематическое оценивание результатов деятельности и развития менеджера; коммуникативная подготовка; консультирование по проблемам управления личностным развитием менеджера; психокоррекция управленческого развития).У звязку з цим гостро постає питання про самовдосконалення, переорієнтацію мислення, про формування у нових умовах вмінь і навичок оцінювати свою власну діяльність, поведінку, свій розвиток, визначати перспективи росту. Все це вимагає інноваційного підходу до підготовки і розвитку кадрів управління, менеджерів, в тому числі зумовлює впровадження нових управлінських технологій, передбачає зміну нормативних вимог до керівників, до їх технічної компетентності, здатності орієнтуватися в зростаючих інформаційних потоках, уміння створювати працездатні колективи людей, які притримуються різних цінностей і живуть в інших нових умовах, використовувати засоби комунікації. Ці зміни несуть в собі як мобілізуючий ефект, який змушує людей, керівників в тому числі, переорієнтовуватися, шукати інше застосування своїм здібностям і можливостям, набувати нових знань і вмінь відповідно до нових обставин, так і дестабілізуючий ефект, напруженість потенційних можливостей, зниження ефективності діяльності (Ю.Д. Холл та ін.) свідчать про існування 25-35% резерву підвищення ефективності індивідуальної діяльності підприємців і менеджерів, про безпосередній звязок між зниженням мотивації посадового росту і відсутністю необхідних навичків і вмінь, яких вимагає сучасна нова ситуація, між несформованістю діяльності в цілому і подовженим періодом адаптації до управлінської діяльності, між низькою ефективністю системи формування управлінських кадрів і результативністю їх діяльності, між бурхливим розвитком практики управлінського консультування і відсутністю теорії управлінського розвитку в нових умовах економічних відносин. Наукова новизна одержаних результатів полягає в уточненні й конкретизації теоретико-методологічних передумов розвитку особистості менеджера; визначенні психологічних особливостей управлінського розвитку менеджера; зясуванні детермінованості особистісного розвитку менеджера індивідуальними властивостями та соціально-психологічними умовами життєдіяльності; виявленні системи соціально-психологічних умов і факторів, що впливають на ефективність процесу розвитку особистості менеджера (своєчасне виявлення стартових показників розвитку; формування готовності до управлінської діяльності, пізнавальної активності, зацікавленості, стимулювання саморозвитку, задоволеності; моделювання вимог до менеджера та його розвитку; систематичне оцінювання результатів діяльності та розвитку менеджера; комунікативна підготовка; консультування з проблем управління особистісним розвитком менеджера; психокорекція управлінського розвитку).У першому розділі “Розвиток особистості менеджера як предмет наукового аналізу” розкриваються основні методологічні передумови дослідження проблеми розвитку особистості менеджера в контексті сучасного стану і загальнопсихологічних традицій; зясовується обумовленість особистісного розвитку менеджера його індивідуальними властивостями та соціально-психологічними умовами життєдіяльності. Гаулд та ін.) показує, що вивчення загальних тенденцій, а не різноманітності управлінських видів розвитку сприятиме встановленню міри залежності особистості менеджера від управлінського шляху і управлінського шляху від особистості.