Психологічні чинники вибору молодою людиною цивільного шлюбу - Автореферат

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ19.00.05 - соціальна психологія; психологія соціальної роботи Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Робота виконана в Інституті соціальної та політичної психології АПН України, лабораторія соціальної психології особистості (м. ТИТАРЕНКО Тетяна Михайлівна, Інститут соціальної та політичної психології АПН України, м. Захист відбудеться 23 грудня 2004 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.457.01 в Інституті соціальної та політичної психології АПН України за адресою: 04070, м.Актуальність дослідження психологічних особливостей цивільного шлюбу зумовлена широким поширенням цієї форми шлюбно-сімейних стосунків у наш час та комплексом соціально-психологічних проблем, які виникають у звязку з цим. Шлюбно-сімейні стосунки завжди привертали до себе увагу дослідників та займали одне з провідних місць у вивченні соціальної психології особистості та психології міжособистісних стосунків. Більшість цих досліджень стосується традиційного шлюбу та потенційно шлюбних взаємин, інші ж форми шлюбно-сімейних стосунків залишилися поза увагою дослідників. У звязку з тим, що сьогодні все більше і більше молодих людей не оформлюють свої стосунки юридично на їх початку або не оформлюють взагалі, постає проблема вивчення феномену цивільного шлюбу, наповнення його психологічним змістом та визначення особистісних передумов вибору саме такої форми шлюбно-сімейних стосунків. Гіпотеза дослідження полягає у тому, що для кожного типу особистості в залежності від її психологічних властивостей вибір однієї з форм шлюбно-сімейних стосунків є оптимальним; ми припускаємо, що передусім на тип вибору впливають такі психологічні чинники як локус контролю, рівень розвитку рефлексії та спрямованість на самоактуалізацію обох партнерів.У першому розділі - “Теоретичний аналіз психологічних особливостей особистості молодої людини, що обумовлюють вибір форми шлюбно-сімейних стосунків” - відображено стан дослідження даної проблеми вітчизняними та зарубіжними психологами, зазначено, що значущість шлюбно-сімейних стосунків у життєвому світі особистості обумовлює всебічне включення особистості в подружні взаємини, надає подружнім стосункам виключну глибину і інтимність, створює передумови для високої вибірковості при здійсненні вибору партнера та форми стосунків з ним, що є відповідальною справою в житті кожної молодої людини. Сучасний етап розвитку шлюбно-сімейних стосунків, для якого характерним є послаблення матримоніальних стереотипів, розширення свободи статевого життя та індивідуалізація взаємин, дозволяє прогнозувати напрямок подальшого розвитку шлюбно-сімейних стосунків, наступною формою яких буде шлюб, основним завданням якого є особистісний розвиток кожного члена сімї. Вчені довели, що розташування сімї на перехресті особистісного та суспільного шарів життєдіяльності людини, обумовлює взаємозалежність функцій щодо особистості з функціями щодо соціуму, що їх виконує шлюб та сімя (В. Передумовами здійснення оптимального вибору форми шлюбно-сімейних стосунків, яким особистість визначає для себе напрямок свого подальшого розвитку, є рефлексія ситуації вибору, всіх його аспектів, свідомих та підсвідомих смислів кожної з альтернатив, власних шлюбно-сімейних уявлень та вподобань, прийняття відповідальності по відношенню до нього та всіх його наслідків, самостійність, автономність рішення щодо форми шлюбу. Оскільки не існує спеціального інструментарію для вивчення такого психологічного феномену як здатність до здійснення оптимального вибору форми шлюбно-сімейних стосунків, були використані методики, спрямовані на дослідження психологічних особливостей, що, за нашою гіпотезою, є передумовами оптимальності вибору цивільного шлюбу.Шлюбно-сімейні стосунки як найважливіша сфера життєдіяльності особистості складають її життєвий простір, визначаючи якість життя, слугуючи полем для особистісної самореалізації. Життєвий вибір, до якого включаються вибір шлюбного партнера та вибір форми шлюбу, визначається сукупністю шлюбних мотивів, які поділяються на чотири групи: емоційно-етичні мотиви, мотиви самореалізації, мотиви обовязку та мотиви дефіциту. Шлюбні мотиви цивільного та традиційного шлюбів є різними, але провідним мотивом, характерним для обох форм шлюбу, є кохання (входить до групи емоційно-етичних шлюбних мотивів), яке при поєднанні зі спільністю інтересів значно збільшує стабільність шлюбу. Дослідження студентів, що увійшли до різних груп, виокремлених за шлюбно-сімейними вподобаннями, показало, що існує стійкий звязок між вибором форми шлюбно-сімейних стосунків і певними властивостями особистості: група студентів, які віддають перевагу цивільному шлюбу, має більш високі показники рівней розвитку рефлексії, інтернальності і спрямованості на самоактуалізацію, ніж група студентів, які віддають перевагу традиційному шлюбу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ