Виокремлення та аналіз впливів психологічних чинників саморозвитку старшокласників в навчальних умовах. Етапи саморозвитку: самопізнання, самопроектування, самореалізація. Основні лінії: становлення суб’єктності, особистісний та інформаційний розвиток.
Аннотация к работе
Державний вищий навчальний заклад Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукЗахист відбудеться 21 травня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.02 у Державному вищому навчальному закладі "Університет менеджменту освіти", 04053, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державного вищого навчального закладу "Університету менеджменту освіти": 04053, м. У роботі виділено етапи саморозвитку: самопізнання, самопроектування, самореалізація; основні його лінії: становлення субєктності, особистісний та інформаційний розвиток, що дозволило визначити критерії перебігу саморозвитку в старшому шкільному віці. Виділено та проаналізовано впливи трьох видів чинників саморозвитку - індивідуально-психологічних, соціально-психологічних та психолого-педагогічних. психологічний саморозвиток старшокласник Виявлена ефективність застосованих засобів стимуляції саморозвитку дозволила розробити рекомендації для шкільних практичних психологів і вчителів старших класів.Такий суспільний запит висунув перед освітньою системою питання про стимулювання саморозвитку особистості, що знайшло відображення в Державній національній програмі "Освіта" ("Україна XXI століття"). Дуже важливим є те, щоб саморозвиток й особистісне становлення стали життєвими орієнтирами для самої людини - освіта створює умови розвитку і саморозвитку особистості, скористатися наданими ресурсами може лише сама людина. Саме тому в сучасній психолого-педагогічній науці загострюється інтерес до субєктності людини; відбувається перегляд, переосмислення впливових факторів її розвитку і саморозвитку. Проблему саморозвитку особистості досліджували багато науковців, але розмаїття їх підходів та методів не дає однозначного визначення дефініції "саморозвиток". Потреба в самовдосконаленні, потяг до саморозвитку важливі протягом всього життя людини, але найбільш актуальними вони постають у старшому шкільному віці.У першому розділі - "Теоретичний аналіз наукових джерел з питань психологічних чинників саморозвитку старшокласників у процесі навчання" - викладено концептуальні засади та основні підходи до досліджуваної проблеми, розкрито дефініції "саморозвиток", "особистісне становлення", "навчання", показано особливості їх взаємодії, розкрито сутність саморозвитку в старшому шкільному віці та розглянуто існуючі підходи до оптимізації цього процесу. На перетині етапів саморозвитку та зазначених ліній самовдосконалення відображено критерії саморозвитку: спрямованість на саморозуміння, саморефлексія, прийняття ненасильницької парадигми самовдосконалення, субєктне ставлення до власного розвитку, проектування саморозвитку, оволодіння стратегіями проектування, впевнена віра в себе, самоствердження, самовиховання. Так, для вимірювання спрямованості на саморозвиток використано шкали "Аутосимпатія" (САМОАЛ) та "Хочу себе знати" (ГСМР); саморефлексія вимірювалась із застосуванням шкал "Саморозуміння" (САМОАЛ), "Спрямованість на процес" (СЖО); прийняття ненасильницької парадигми самовдосконалення - "Самоприйняття" (СПА); субєктне ставлення до розвитку - "Готовність вирішувати власні проблеми" (СПА), "Можу розвиватись" (ГСМР); проектування саморозвитку - шкали "Цінності самоактуалізації" (САМОАЛ) та "Локус контролю - Я" (СЖО); оволодіння стратегіями проектування - "Орієнтація у часі" (САМОАЛ), "Наявність цілей", "Спрямованість на результат" (СЖО); впевнена віра в себе - "Емоційний комфорт" (СПА), загальний показник "Готовність до саморозвитку" (ГСМР); самоствердження - шкали "Автономність" та "Гнучкість поведінки" (САМОАЛ), "Локус контроль - життя" (СЖО); самовиховання - шкали "Локус контролю" (СПА) та "Пізнавальні потреби" (САМОАЛ). Низький рівень готовності до саморозвитку свідчить про відсутність мотивації саморозвитку та низьке усвідомлення учнем можливостей самовдосконалення; середній рівень готовності притаманний учням з недостатньо розвиненими мотиваційним або функціональним компонентами; і лише наявність бажання розвиватися і володіння засобами самовдосконалення характеризують високий рівень готовності до саморозвитку. Загальну вибірку (304 учні) розподілено на експериментальні і контрольні групи відповідно до визначених напрямів навчання: перший напрям, активізація внутрішнього механізму саморозвитку - 45 учнів в експериментальній групі та 50 - в контрольній; другий напрям, активізація зовнішнього механізму саморозвитку - відповідно 93 і 95 учнів; додатковий напрям, розвиток комунікативних вмінь - 10 та 11 учнів.На основі теоретичного аналізу саморозвиток визначено як самокерований процес особистісного зростання, що складається з етапів самопізнання, самопроектування, самореалізації. Специфікою особистісного розвитку у старшому шкільн