Динаміка розвитку креативного мислення майбутніх практичних психологів за умов застосування інноваційних методів фахової підготовки студентів. Обґрунтування психологічних рекомендацій для її впровадження. Програма підвищення рівня креативного мислення.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукСуспільство має гостру потребу у творчо працюючих практичних психологах, які усвідомлюють свою креативну субєктність і виявляють її у професійній діяльності. На етапі входження української освіти в Болонський процес перед ВНЗ постала важлива проблема активізації творчого потенціалу особистості студентів шляхом упровадження інноваційних засобів розвитку їх креативного мислення, оскільки домінанта творчості й творчої поведінки особистості стає фактично обовязковою складовою професійної освіти на різних етапах. Разом з тим, проблема детермінації (зокрема особистісної) креативного мислення не знайшла ще достатнього відображення в психологічних дослідженнях, тому залишається актуальною, науково та соціально значущою й потребує подальшого вивчення. Однак поки що не реалізовано системний підхід до виділення та диференціації чинників (зовнішні або внутрішні, обєктивні або субєктивні, які сприяють розвитку або гальмують тощо), що визначають спрямованість креативного мислення, не визначені провідні чинники та умови формування креативного мислення майбутніх психологів. Вивчення феномена креативного мислення практичних психологів дає можливість подальшого вивчення умов його розвитку саме на етапі професіоналізації майбутнього фахівця в системі ВНЗ.У першому розділі «Теоретичний аналіз підходів до вивчення феномена креативного мислення та психологічних чинників його розвитку» подано результати теоретико-методологічного аналізу проблематики дослідження креативного мислення (креативності), висвітлено сучасні підходи до їх вивчення, систематизовано психологічні чинники розвитку креативного мислення в студентському віці, доведена важливість його розвитку в майбутніх практичних психологів на етапі становлення професіоналізму. Подолання теоретичних і методологічних труднощів ранніх спроб вивчення творчості стало передумовою переходу на номінаційний етап експліцитного періоду та появи понять «креативність», «креативне мислення». Гілфорд не тільки сформулював проблему креативного мислення, але й визначив параметри дивергентного (креативного) мислення (продуктивність, оригінальність, семантичну гнучкість, образну адаптивну гнучкість, семантичну спонтанну гнучкість), розробив психометричний підхід до його дослідження. Якісно нові аспекти та підходи до вивчення феномена креативного мислення полягають у дослідженні творчого процесу; вивченні особистості творця (взаємозвязок інтелекту й продуктивності, поєднання рис особистості, їх своєрідності); аналізі продуктів творчої діяльності (винаходів, теорій творів); дослідженні середовищних умов, що сприяють творчості чи, навпаки, гальмують її (Д.Н. Незважаючи на те, що всі підходи по-різному визначають місце та роль феномена креативного мислення в діяльності та особистості психолога (як структурно, так і функціонально), імпліцитно всі спроби моделювання професійної діяльності та особистості практичного психолога можна розглядати як шляхи визначення умов і чинників професіоналізації (оскільки креативне мислення є загальним інваріантом професіоналізму), а також опосередковано - як шляхи дослідження умов і чинників його розвитку в студентів - майбутніх психологів.У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення проблеми розвитку характеристик креативного мислення, що виявляється в системності вивчення психологічних чинників його розвитку; визначенні шляхів активізації чинників, що сприяють розвитку креативного мислення; визначенні типів креативного мислення, розробленні технології їх формування в майбутніх практичних психологів; створенні професіограми творчо працюючого практичного психолога; поглибленні й уточненні сприятливих і перешкоджаючих умов, які забезпечують (чи гальмують) управління процесом цілеспрямованого підвищення рівня креативного мислення, у розробці та апробації комплексної програми розвитку креативного мислення майбутніх практичних психологів. Креативне мислення майбутнього практичного психолога являє собою якість, що розвивається в онтогенезі в процесі включення в різні види діяльності, поєднується з провідними мотивами, функціонально закріплюється в структурі особистості і визначає творчий стиль майбутньої діяльності. Комплексна програма розвитку креативного мислення майбутніх практичних психологів - це спецкурс, що поєднує лекції та практично-дискусійні заняття (для формування у студентів-психологів теоретичних знань щодо специфіки креативного мислення та комунікативного програмування креативних моделей поведінки); лабораторно-тренінгові заняття (для оволодіння практичними навичками для подальшого застосування в професійній діяльності); додаткову самостійну роботу (для самовдосконалення, самодетермінації майбутнього фахівця). Креативне мислення має такі характеристики: швидкість (продуктивність), гнучкість, оригінальність, розробленість, рівень розвитку яких можна визначити за допомогою відповідних тестів.