Психологічні особливості різних типів акцентуацій характеру молодших школярів і психолого-педагогічних умов, що сприяють соціальній дезадаптації і дисгармонійному розвитку особистості школяра. Методи групової психокорекційної роботи з такими дітьми.
Аннотация к работе
Психологічні чинники подолання дисгармонійного розвитку характеру молодшого школяраРобота виконана на кафедрі суспільних наук Одеського ордена Леніна інституту Сухопутних військ, Міністерство оборони України. Науковий керівник - кандидат психологічних наук, доцент Троц Анатолій Степанович Одеський ордена Леніна інститут Сухопутних військ, начальник Офіційні опоненти доктор психологічних наук, професор Вісковатова Тетяна Павлівна Одеський національний університет ім. Мечникова, професор кафедри клінічної психології кандидат психологічних наук, доцент Меліхова Ірина Олексіївна Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Захист відбудеться 22 січня 2005 р. о 10.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.07 в Одеському національному університеті ім.Виявлення основних причин дисгармонійного розвитку вже в молодшому шкільному віці і розвиток системи сприяння становленню цільного характеру особистості набуває вагомого значення. На сторінках сучасної наукової літератури, присвяченої питанням виховання молодшого школяра, розкриваються психологічні аспекти роботи з дітьми з відхиленнями в поведінці - за наявності шкільної дезадаптації в учнів молодшого шкільного віку (Л. В. Мета дослідження полягає у визначенні психологічних особливостей різних типів акцентуацій характеру молодших школярів і психолого-педагогічних умов, що сприяють соціальній дезадаптації і дисгармонійному розвитку особистості молодшого школяра. 2) експериментально досліджувати взаємозвязок умов виховання у сімї і варіантів характерологічного розвитку молодших школярів, визначити психологічні особливості різних типів акцентуацій характеру молодших школярів; Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що вперше проведено порівняльний аналіз особистісних особливостей молодших школярів у “нормі” і “патології”; виявлено канали зворотного звязку: “психолог - дитина - сімя” у взаємодії соціальної системи: “психоневрологічний диспансер - сімя - школа”; уточнено визначення типів розвитку характеру і встановленні взаємозвязку між особистісними особливостями дитини і відповідними умовами виховання в сімї; створено та апробовано системи занять, спрямованих на підвищення рівня саморозуміння і самосприймання молодших школярів, підкреслено необхідність комплексного підходу до корекції дітей с дисгармонізацією особистості (психокорекційна робота з молодшими школярами проводиться в системі “сімя - школа - психолог”); отримало подальшого розвитку уявлення про роль сімї у формуванні характеру дитини молодшого шкільного віку.Аналіз вивчення проблеми розвитку особистості молодшого школяра показав, що найбільш розробленими напрямками вивчення дітей молодшого шкільного віку є дослідження вивчення мотиваційної сфери (Л.І. У той же час, фахівці приділяють недостатню увагу формуванню характеру молодших школярів, не всебічно простежується взаємозвязок між характерологічними особливостями дитини молодшого шкільного віку і умовами виховання дитини у сімї та школі. Дисгармонійний розвиток характеру особистості можна розглядати як процес руху до порушень та як результат, повязаний із відсутністю врахування психологічного і психофізіологічного стану, мотиваційної сторони поведінки дітей, вікових та особистісних особливостей дітей батьками, тривалими несприятливими впливами з боку вчителів, з іншого боку, з біологічними факторами (А.А. Експериментальна і контрольна групи складаються з двох рівних вибірок - 75 дітей належать до вибірки “школа” (ці діти були обстежені безпосередньо в школі, батьки цих дітей не предявляли великої кількості скарг щодо поведінки своїх дітей), 75 дітей належать до вибірки “ПНД”, ці діти були приведені на консультацію в дитяче відділення ПНД з причини скарг батьків на поведінку і на стан здоровя. Дві вибірки були взяті з метою, по-перше, виявити сукупність характерологічних особливостей, які належать дітям кожної з цих груп, по-друге, - розглянути умови, що сприяють загостренню характерологічних рис, розвитку хворобливого стану в дітей з ПНД (при цьому, ми акцентували увагу на взаєминах у сімї, як особливо важливих для дітей молодшого шкільного віку), по-третє, - простежити, чи є можливість впливати психологічними способами корекції на особистісні особливості дітей цього віку з відхиленнями в поведінці, чи можливо досягти позитивних змін у процесі корекційної роботи.Згідно з теоретичним аналізом спеціальної літератури у молодшому шкільному віці зростає ймовірність розвитку характеру по дисгармонійному типу. Причини виникнення різних варіантів дисгармонійного розвитку особистості різноманітні, феноменологічні прояви знаходять висвітлення в особливостях емоційно-вольової, мотиваційної сфер, у поведінці. На основі типів розвитку характеру, що є загальновизнаними, нами виділено шість типів акцентуацій характеру у дітей молодшого шкільного віку: епілептоїдний, гіпертімний, нестійкий, демонстративний, замкнутий, чутливий, типологія зазнала уточнення відповідно до особливостей дітей.