Розроблення концептуальної моделі системогенетичного чинника діяльності з самоорганізації життя людини. Виявлення типології рекреантів на основі їх вибору виду подорожі, екзотичних турів й особливостей системогенетичного чинника рекреаційної діяльності.
Аннотация к работе
ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К.Д.УШИНСЬКОГОНа основі аналізу і узагальнення психологічної літератури розроблено теоретико-методологічні основи дослідження самоорганізації життя людини в рекреаційний період, обґрунтовано систему понять та розкрито механізм формування ціннісно-мотиваційно-смислової системи, змодельована структура системогенетичного чинника рекреаційної діяльності. На основі результатів емпіричного дослідження проаналізована структура системогенетичного чинника «традиційної» та «екзотичної» моделей рекреаційної діяльності приїжджих і місцевих рекреантів в Криму, розроблена типологія екскурсантів, яка включає три групи: рекреанти, орієнтовані на вибір традиційних турів; рекреанти, орієнтовані на вибір екзотичних турів; рекреанти без схильності до певних видів відпочинку. На основе анализа и обобщения психологической литературы разработано теоретико-методологические основы исследования самоорганизации жизни человека в рекреационный период; обоснована система понятий: рекреационный период, рекреационная ситуация, рекреационная система, рекреационная мотивация, рекреационная деятельность, цикл рекреационных занятий; смоделирована структура ситемообразующего фактора рекреационной деятельности, которая включает науровне потребностного блока первичную мотивацию, науровне целевого блока цели рекреационной деятельности, учет условий достижения целей рекреации, оценочный компонент рекреационной ситуации и модель потребностных результатов, науровне ценностно-мотивационного блока - психологические образования, участвующие в процессе внутренней поисковой активности. Было выявлено, что в процессе выбора тура испытуемые руководствуются двумя моделями культурно-познавательной рекреационной деятельности: «традиционной», включающей искусствоведческие, литературные, исторические, архитектурно-градостроительные, паломнические, этнографические, природоведческие маршруты, посещение зоопарков, дельфинариев, цирков, аквариумов, и «экзотической», образуемой подводными, конными, турами с охотой, экскурсиями на вертолетах, дельтапланах, маршрутами по скалам. Эмпирически выделена типология экскурсантов: рекреанты, ориентированные на выбор традиционных туров; рекреанты, ориентированные на выбор экзотических туров; рекреанты без приверженности к определенным видам путешествий.Особистість є унікальною єдністю, здатною до саморозвитку, і дослідження її структури, детермінуючих механізмів, можливостей і способів розвитку в таких умовах набуває особливої актуальності. Він вважає самоорганізацію розгорнутим процесом взаємодії людини зі світом, у результаті чого відбуваються кардинальні зміни в субєктно-субєктних відносинах індивіда: збільшується глибина і дальність цілеспрямованої впорядкованості цих відносин, індивід краще усвідомлює і передбачає суспільний ефект від своїх дій в актуальній ситуації. У самоорганізації життя кожного індивіда значну роль відіграє рекреаційний період, який дотепер у психології вивчений недостатньо повно. Мета дослідження полягає у вивченні психологічних особливостей самоорганізації життя людини в рекреаційний період, виявленні системогенетичного чиннику рекреаційної діяльності. Для виявлення проблемного поля дослідження особливостей самоорганізації життя людини в рекреаційний період, а також з метою детального вивчення системогенетичного чинника рекреаційної діяльності розроблено програму дослідження, реалізація якої потребувала використання теоретичних методів - аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, систематизації наявних теоретичних підходів; емпіричних методів - спостереження, опитування, тестування; математико-статистичних методів - кількісного (кореляційного, факторного, кластерного) і якісного аналізу обробки отриманих даних.У першому розділі «Методологічні основи дослідження самоорганізації життя людини» здійснено аналіз філософських поглядів на життєвий шлях, розглянуто тенденції дослідження саморозвитку в основних психологічних теоріях, вивчено феномен самоорганізації і його форми, визначено провідну роль системогенетичного чинника в детермінації поведінки. Як основні екзистенціональні характеристики особистості можна виділити: унікальність, неповторність кожної особистості як індивідуальної людської істоти; смертність, часова скінченність кожної людини, завдяки якій вона починає по-справжньому розуміти сенс і цінність життя; незапрограмованість, незавершеність, відкритість людської сутності, завдяки якій людина є своїм власним задумом; самоздійснення як сенс людського існування, що включає рефлексію, пошук себе, самопроектування, самотворення, самореалізацію (А. Основними поняттями, які використовуються в дослідженні, є рекреаційний період, рекреаційна ситуація, рекреаційна система, рекреаційна мотивація, рекреаційна діяльність, цикл рекреаційної діяльності або цикл рекреаційних занять.