Аналіз психологічного статусу хворих на гіпертонічну хворобу і здоровими особами, їх особливості в залежності від наступної ефективності антигіпертензивної терапії. Ефективність терапії протягом 1-1,5 років, динаміка ехокардіографічних показників.
Аннотация к работе
Психологічні аспекти ефективності антигіпертензивної терапіїПроаналізувати антигіпертензивний ефект за даними ДМАТ і динаміку психологічного статусу хворих на гіпертонічну хворобу протягом 12-тижневої терапії ІАПФ еналаприлом та в поєднанні його з гідрохлортіазидом і (або) атенололом. На основі результатів проведеного дослідження запропоновано включити метод психологічного тестування в план обстеження пацієнтів з підвищеним АТ для виключення "гіпертензії білого халата" і реакції "білого халата", а також хворих з важко коригованою гіпертензією і відсутністю лікувальної дисципліни. Оцінювалися середні, максимальні і мінімальні значення САТ, ДАТ і пульсовий АТ (ПАТ), а також частота серцевих скорочень (ЧСС) у денний (6:00-23:00) і нічний (23:00-6:00) періоди; індекс часу (ІЧ) (гіпертонічне навантаження) як відсоток вимірів САТ і ДАТ, що перевищують граничні значення; індекс площі (ІП) гіпертензії - інтеграл залежності АТ від часу над граничними значеннями АТ; варіабельність (стандартне відхилення від середньої величини) САТ і ДАТ (відповідно ВАРСАТ і ВАРДАТ); добовий індекс (ДІ), інакше, ступінь нічного зниження АТ (різниця між середньоденними і середньонічними значеннями АТ, виражена у відсотках до середньоденних показників). При оцінці психологічного статусу хворі на ГХ характеризувалися більш високими, в порівнянні зі здоровими особами, показниками 1-ї шкали (відповідно 66,0±0,8 проти 51,5±2,1 Т-балів; p<0,001), 2-ї (57,6±0,9 проти 50,9±1,4 Т-балів; p<0,01), 3-ї (60,0±0,9 проти 49,1±1,7 Т-балів; p<0,001), 6-ї (57,0±1,0 проти 46,5±1,9 Т-балів; p<0,001), 7-ї (58,2±0,9 проти 48,3±2,1 Т-балів; p<0,001), 8-ї (60,1±1,1 проти 47,4±1,9 Т-балів; p<0,001) і F шкал (56,2±0,9 проти 46,2±1,6 Т-балів; p<0,001), що свідчить виражену дисгармонічність психологічного стану, підвищений рівень невротизації з вираженою тривогою, іпохондричністю, зниженим фоном настрою, психастенічністю, ригідністю тривожного афекту. Хворі на ГХ III стадії, навпроти, відрізнялися більш низькими показниками 1-ї, 2-ї, 3-ї, 6-ї, 8-ї і F шкал MMPI у порівнянні з пацієнтами з ГХ II стадії, а також значеннями 3-ї, 9-ї і F шкал, у порівнянні з хворими на ГХ I стадії.У дисертації приводиться теоретичне узагальнення та обґрунтовується новий підхід до діагностики і диференційної діагностики артеріальної гіпертензії і "гіпертензії білого халата" з урахуванням результатів добового моніторування АТ і психологічного тестування. Продемонстровано можливість покращення психологічного статусу хворих на гіпертонічну хворобу на тлі тривалої безперервної антигіпертензивної терапії. Психологічний статус хворих на гіпертонічну хворобу характеризується дисгармонічністю особистісного профілю з підвищеним рівнем невротичних і психотичих розладів. Показники психологічного стану хворих на гіпертонічну хворобу розрізняються в залежності від типу добового профілю АТ і варіабельності систолічного АТ. Реакція "білого халата", що спостерігається в 32,3% хворих на гіпертонічну хворобу, супроводжується більш вираженими явищами невротизації особистості у вигляді іпохондричних, тривожно-депресивних, істероїдних і психастенічних розладів у порівнянні з пацієнтами без даного феномена.