Буддизм в системі культури. Виникнення буддизму та особистість його засновника. Концепція світу, карма і переродження. Відношення до концепції Бога та метафізичних питань. Буддійська концепція "Я. Судження сучасних буддистів про суть власного "Я.
Аннотация к работе
Буддизм - найбільш древня універсальна світова релігія, яка виступає загальним релігійним компонентом різноманітних компонентів Сходу від Індії до Японії. Більшість з них видані останнього десятиліття і перекладають вчення на мову більш доступну для розуміння сучасними людьми. Цінність даної курсової роботи полягає в тому, що в ідеальному випадку вона дозволить прослідкувати, як відображаються ідеї буддизму в свідомості конкретної особистості - автора.Буддизм виник перш за все як прояв свободи віросповідання в боротьбі із закостенілою брахманською ортодоксією і зовнішнім ритуалізмом. Буддизм відкинув і брахманське вчення про сакральність сословно-варнової системи, і авторитет священних Вед, стверджуючи, що будь-яка людина може стати святим - архатом чи Буддою. Таким чином буддизм став очищенням витоків релігії ("замутилися джерела водяні"). І як виявилося, Будда не лише очистив "джерело", але і створив універсальне, живе вчення, яке здатне до "самоочищення" і до постійного оновлення. Згідно загальноприйнятій біографічній схемі цар, щоб не збулось пророцтво знаменитого аскета Асіта Девали про аскетичну карєру єдиного спадкоємця, оточує його розкішшю і робить все, щоб принц не мав ніяких турбот.Оскільки буддизм в якості останньої інстанції визнає лише індивідуальний досвід, він закликає не відноситись до вчення як до догми. Будда закликає застосовувати положення його вчення на практиці, і якщо вони не витримують такої перевірки, то відкидати їх. Крім того, сам Будда розглядав своє вчення, як пліт, за допомогою якого можливо переплисти океан сансари (недосконалого, мінливого буття) і досягнути протилежного берега - нірвани. Після смерті засновника його вчення передавалося із вуст і вуста, доки не було записано до І століття нашої ери і склало буддійський канон - Трипитаку (три корзини), що складався з трьох частин - сутр, які вважалися справжніми викладеннями проповідей Будди. В буддійських сутрах багато невідповідностей, що повязано не лише з розмиванням і розвитком основ вчення з часом, і з тим, що слова Будди завжди були призначені для певної людини, яка слухала його вчення в певний час і певному місці.Буддизм сприяв оновленню традиційних релігій країн Сходу - ведичної релігії в Індії, котра потім витіснила буддизм, даосизму і конфуціанства в Китаї, що потім створили разом з буддизмом єдиний світогляд китайців; синтоїзму в Японії, котрий також нерозривно повязаний з буддизмом. Перш за все, буддизм значно вплинув на східну архітектуру, скульптуру, живопис, музику, танець, театр. Під дією ідей буддизму розцвіло садове мистецтво. Ніяка інша релігія не була так тісно повязана з рослинним світом, з красою природи як буддизм. З Індії буддійський храмовий сад перекочував до інших країн - Китай, Корею, Японію, де дав життя садам нового типу (в Японії знаменитий "сад каменів").Основою буддизму є чотири благородні істини: існує страждання (духкха); Страждання (духкха) розуміється буддизмом не лише як фізичне, а й як страждання "душі". "народження є стражданням, старість є стражданням, смерть є стражданням. Воззєднання з неприємним є стражданням, розєднання з приємним є стражданням, будь-яке незадоволене прагнення є стражданням.Карма і є тією силою, що "поєднує повздовжні" нитки в "основу тканини". [8] З припиненням дії карми, "нитки" перестануть сплітатися. "Блага" дія матиме "благі" наслідки, "дурна" дія матиме "дурні" наслідки. Для розуміння механізму дії карми можна скористатися такою асоціацією: [8] людина, проходячи в лісі однією дорогою кілька разів з часом протоптує стежинку, тому і інша людина, навіть не маючи звязку з першим, йдучи в тому ж напрямку безумовно скористається тією ж стежкою. Так само ї дії людини формують його карму (стежку), котра після його смерті (розпаду особистості), не зникає, а є силою, котра згідно схильностей попередньої особистості, незмінно формує нову особистість.Буддизм відторгає концепцію Бога як певної надістоти чи духовної субстанції, котра є творцем чи основою цього світу і має звичку постійно вмішуватися у світовий порядок. Маючи закон карми, як найвищу справедливість буддизм не потребує в понятті Бога, котре абсолютно не потрібне у вченні про спасіння, де кожна людина сама творить свою долю, де лише від зусиль самої людини залежить, буде він вертітися як білка в колесі в цьому світі, чи досягне свободи. "В своїй розмові з Анатхапиндикою, Будда, за легендами висував наступні аргументи з приводу цього питання: "Якби світ був створений Ішварою, не було б ні змін, ні руйнувань, не було таких речей, як сум і нещастя, як справедливе і несправедливе, оскільки всі речі, чисті і нечисті, виходять з нього. Якщо печаль і радість, любов і ненависть, що виникають у всіх свідомих істот, - діло Ішвари, то сам він повинен бути здатен на печаль і радість, любов і ненависть, а якщо в нього є все це, то як можна говорити, що він досконалий? Якщо Ішвара творець і
План
План
Вступ
1. Буддизм в системі культури
1.1 Виникнення буддизму та особистість його засновника
1.2 Поширення буддизму
1.3 Вплив буддизму на культуру
2. Основні ідеї
2.1 Концепція світу
2.2 Карма і переродження
2.3 Відношення до концепції Бога
2.4 Відношення до метафізичних питань
3. Психологічні теорії в буддизмі
3.1 Буддійська концепція "Я"
3.2 Судження сучасних буддистів про суть власного "Я"