Психолінгвістичні основи вивчення дієслова в початкових класах - Дипломная работа

бесплатно 0
4.5 118
Психологічні особливості мотивації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку. Теоретико–практичні основи вивчення дієслова в початкових класах. Поняття про мотив і його особливості. Робота з підручником як ефективний засіб вивчення дієслова.


Аннотация к работе
Засвоєння дієслова молодшими школярами забезпечує розвиток комунікативних умінь, вивчення найголовніших орфоепічних, орфографічних та пунктуаційних правил української літературної мови; збагачує словниковий запас й удосконалює граматичний лад усного і писемного мовлення школярів; виробляє вміння звязко висловлювати свої думки в усній і писемній формах, виховує культуру мовленнєвого спілкування; навчає контролювати правильність і доцільність своїх висловлювань, робити самостійні висновки; розвиває у дітей важливі мислитель ні операції. Проте навіть найзразковіша організація діяльності вчителя, усі його прагнення навчити учнів приречені на невдачу, якщо учні байдужі до вивчення рідної мови, коли фактичні знання не збуджують їхньої фантазії, не впливають на почуття, не викликають радості пізнання. Формування умінь і бажання вчитись залежить від рівня розвитку пізнавального інтересу у дитини. Завдяки інтересу дитяча думка послідовно проникає в суть явища, наполегливо відшукує звязки, і, долаючи труднощі та перешкоди, досягає радісного осяяння, коли невідоме відкривається в усій логічній цілісності і красі. З огляду на сказане, тема дипломної роботи «Психолінгвістичні основи вивчення дієслова у початкових класах» є актуальною сьогодні, коли учні так відверто ігнорують і знецінюють шкільні знання, відкрито виявляють своє негативне ставлення до школи, демонструють небажання вчитися.Коли педагог хоче проаналізувати та інтерпретувати зміни в діях і поведінці якогось учня, він розглядає мотиваційний аспект його діяльності, зясовує, яким був хід його міркувань, якими прагненнями, бажаннями він керувався, що мав на меті, яку потребу намагався задовольнити. Оцінюючи дії, вчитель намагається врахувати спонуки, мотиви, з яких учень виходить. Є й інші визначення мотиву: Мотив - це те, що зумовлює прагнення людини до даної, а не якої-небудь іншої мети… Мотивами називають потреби, почуття, інтереси, переконання та інші спонукання людини до діяльності, зумовлені вимогами її життя [50; с.423-424]. Мотивами можуть бути знання, почуття, потреби, які змушують людину прагнути до мети [51; с.428]. Потреба, яку усвідомлює людина, може сама бути спонукою до діяльності, тобто виступає як мотив.Спостереження показують, що у сучасної дитини семи років рівень субєктивної готовності до школи може дещо знижуватись через розповіді інших дітей про труднощі в школі, а також через те, що прагнення вчитися в деякій мірі задовольняється в дитячому садку. В якості сприятливих рис мотивації виступає загальне позитивне ставлення дитини до школи, ширина її інтересів, допитливість. Безпосередність, відкритість, довірливість молодших школярів, їх віра в беззаперечний авторитет вчителя і готовність виконувати будь-які його завдання є сприятливими умовами для зміцнення в цьому віці широких мотивів відповідальності, обовязку, розуміння необхідності вчитися, щоб бути корисним країні. Не можна не зазначити, що мотивація молодших школярів має і ряд негативних характеристик, які перешкоджають їх навчанню. Якщо прослідкувати загальну динаміку мотивів учіння від 1 до 3 класу, то виявляється, що спочатку у школярів переважає інтерес до зовнішньої сторони перебування в школі (сидіти за партою, носити форму і т.д.), потім виникає інтерес до перших результатів навчальної праці (до перших написаних букв і цифр, до перших оцінок вчителя) і тільки після цього до процесу, змісту учіння, а ще пізніше - до способів здобуття знань.На відміну від незрозумілих і неусвідомлених потягів, бажань пізнавальний інтерес завжди має свій предмет, в якому ясно і чітко виражена спрямованість на визначену предметну область, до більш глибокого пізнання якої прагне школяр. Як мотив пізнавальний інтерес має ряд переваг над іншими мотивами, які можуть існувати разом або поряд з ним (мотив самоствердження, прагнення бути в колективі тощо): ? Він фігурує серед інших мотивів учіння учнів як мотив, якому надають перевагу; Визначаючи роль інтересів у розвитку самостійності дій, він вважає, що не може бути мови про самостійність дій без достатньої внутрішньої мотивації, основою для якої є потреби і інтереси, оскільки тоді взагалі не може бути мови про активність. Як сильний мотив учіння, пізнавальний інтерес, створюючи «внутрішнє середовище» розвитку, істотно змінює саму діяльність: впливає на її характер, процес і результат. Б.Г.Ананьєв звертає увагу на те, що показником наявності пізнавального інтересу в першу чергу є запитання дитини, з якими вона звертається до вчителя.Ідея вивчення мови в школі як цілісного явища вперше одержала розвиток у працях К.Д.Ушинського. принцип взаємоповязаного вивчення лексики, фонетики, етимології, синтаксису, орфографії був впроваджений в його «Рідному слові». Але аналіз чинних підручників з української мови для 2-4 класів свідчить, що основну увагу в роботі над словом у них спрямовано на опрацювання окремих граматичних категорій. Вивчення дієслова відкриває великі можливості для усвідомлення граматичної будови мови, засвоєння та застосування навичок правильног

План
ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Проблеми мотивації навчальної діяльності учнів на уроках рідної мови в початкових класах

1.1 Поняття про мотив і його особливості

1.2 Психологічні особливості мотивації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку

1.3 Пізнавальний інтерес як провідний мотив навчальної діяльності на уроках рідної мови у початкових класах

Розділ ІІ. Теоретико-практичні основи вивчення дієслова в початкових класах

2.1 Лінгво-дидактичні підходи до вивчення дієслова в початкових класах

2.2 Система вивчення дієслова в початковому класі

2.3 Аналіз розділу програми та підручників з української мови

Розділ ІІІ. Ефективність вивчення розділу «Дієслово» у початкових класах на основі запропонованої методики

3.1 Робота з підручником як ефективний засіб вивчення дієслова

3.2 Складання граматичних таблиць і алгоритмів при вивчення дієслова

3.3 Процес і результати експериментального дослідження

Висновки

Список використаної літератури

Додатки
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?