Вплив рослинного препарату фітоседу та синтетичного препарату діазепаму на розвиток емоційно-больового стресу пацієнта та на процеси регенерації тканин порожнини рота. Порушення психоемоційного стану хворих при пошкодженні щелепно-лицевої ділянки.
Аннотация к работе
АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ Психоемоційний стан хворих з травматичними пошкодженнями щелепно-лицевої ділянки та методи його корекції Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Шувалов Сергій Михайлович, Вінницький національний медичний університет ім. МОЗ України, завідувач кафедри хірургічної стоматології Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Гулюк Анатолій Георгійович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри хірургічної стоматологіїНезважаючи на значні досягнення в діагностиці та лікуванні травм обличчя та шиї, травматичні пошкодження щелепно-лицевої ділянки займають провідне місце в структурі загального травматизму (А.А. Щелепно-лицева ділянка має значне кровопостачання та іннервацію. Психологічні обстеження проводили у хворих із вродженими й набутими деформаціями щелепно-лицевої ділянки в до і після операційному періоді (В.В. В той же час в сучасній літературі дослідження, які повязують тип обличчя і психоемоційний стан хворих із різним ступенем важкості травми щелепно-лицевої ділянки, висвітлені недостатньо. Вивчити роль та вплив порушень психоемоційного стану хворих на характер перебігу травматичного пошкодження щелепно-лицевої ділянки в умовах клініки.Випадкова подача постійного струму силою 5-6 МА на підлогу, або на розташовану на ньому платформу, відтворювала стан тривожного чекання больового впливу (ЕБС); 3 група - порівняльна (діазепамова) - тварини три дні напередодні та за 30 хвилин до початку стресування перорально отримували розчин діазепаму із розрахунку 1 мг/кг маси тіла; 4 група - дослідна (фітоседова) - тварини в тому ж режимі, перорально отримували фітосед із розрахунку 1 мл/кг. Важкість уражень слизової оболонки шлунка оцінювали по 4-бальній системі: ерозії і виразки - до 1 мм - 1 бал; ерозії і виразки - 1-3 мм - 2 бали; ерозії і виразки - 3-5 мм - 3 бали; ерозії і виразки - 5 мм і більше - 4 бали. Першу групу складали 35 хворих з травмами щелепно-лицевої ділянки без порушення цілісності твердих тканин і шкірних покривів обличчя (тобто забої і гематоми); другу - 52 хворих з порушенням цілісності шкірних покривів обличчя (забійно-рванні рани); третю - 52 хворих з порушенням цілісності кісткових структур обличчя (переломи нижньої щелепи). Для хворих з травмою середньої ступені важкості в схему лікувально-профілактичних заходів входили, окрім стандартного комплексу лікування, використання у однієї підгрупи хворих препарату фітосед, котрий застосовували по 30 крапель за 30 хвилин до прийому їжі, 3 рази на добу. Оцінка психоемоційного стану за опитувальником Тейлора показує, що загальний рівень психоемоційної напруги у хворих знаходиться на перший день в межах середнього, а у хворих першої підгрупи психоемоційна напруга наближається до низького рівня лише на сьомий (6,65 бали), а у другій підгрупі на третій день (6,5 бали).В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі, що полягає в вивченні впливу емоційно-больового стресу на саногенез при травмах щелепно-лицевої ділянки та підвищення ефективності їх комплексного лікування шляхом корекції психоемоційного стану препаратом рослинних поліфенолів фітоседом. Гострий емоційно-больовий стрес викликає у щурів стрес-реакцію організму, що проявляється у зниженні маси наднирників, селезінки, тимусу та виникнення ерозій і виразок на слизовій оболонці шлунка, що свідчить про порушення регуляції гомеостазу та погіршення регенераторних процесів у цих тварин. При легкому ступені травматичного пошкодження щелепно-лицевої ділянки включення психотерапевтичної корекції в комплексну терапію лікування призводить до покращення загоєння, зменшення ускладнень з 17,7% до 5,6 % та скорочення термінів лікування з 7,2 1,2 до 5,4 0,9 діб. При середньому ступені важкості травматичного пошкодження щелепно-лицевої ділянки включення фітоседу на первинному етапі комплексного хірургічного лікування прискорює процес загоєння ран, нормалізацію лабораторних показників, зменшує кількість нагноєнь з 23,5 % до 5,9 % і скорочує терміни лікування з 7,4 1,3 до 5,5 0,8 діб. При важких травматичних пошкодженнях щелепно-лицевої ділянки корекція психоемоційного стану фітоседом в комплексному лікуванні призводить до зменшення нагноєнь кісткових ран з 11,8% до повної їх відсутності, скорочення термінів стаціонарного лікування з 14,5 0,6 до 11,8 0,9 діб, відсутності множинного контакту зубів з 17,7 % до 5,6 %.