Дослідження психічних і психосоматичних розладів у пацієнтів з метаболічним синдромом Х, систематизація етіопатогенетичних закономірностей їх формування. Визначення клініко-феноменологічних особливостей патологій. Методи діагностики та терапії розладів.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоровя України Автореферат на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукРобота виконана в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України Науковий консультант доктор медичних наук, професор Чабан Олег Созонтович, Український НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, відділ соціальної та екстремальної психіатрії, сектор соціальних проблем пограничних станів та соматоформних розладів, завідувач сектору Георгієвського МОЗ України, кафедра психіатрії, завідувач кафедри доктор медичних наук Пилягіна Галина Яківна, Український НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, заступник директора з наукової роботи доктор медичних наук, професор Казакова Світлана Євгенівна, Луганський державний медичний університет МОЗ України, кафедра психіатрії і наркології, завідувач кафедри 01 в Українському НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, м.Серед багатьох психосоматичних розладів, у виникненні та розвитку яких вагомими є психологічні травми з дитинства і протягом життя, агресія, тривога, страх, останніми роками увагу дослідників привертає симптомокомплекс метаболічний синдром X (МСХ) (Bouchard С., 1995; Боднар П.М., 2002; Grundy S.M., 2002). Еволюція цього стану пройшла від суто соматичних визначень: “синдром інсулінорезистентності” (Haffner S., 1992; Eschwege E., 2003), “смертельний квадрат” (Kaplan N.M., 1989), “смертельний секстет” (Enzi G., 1994) до комплексних психосоматичних, таких як хвороба “західного способу життя” (Reaven G., 1988) або “занадто розвинутої цивілізації” (Giannini E., 2003), “синдром порушеного способу життя” (Cheng T.O., 2004), “ефект снігової кулі” (Keltikangas-Jarvinen L., 1998), “вулиця з двобічним рухом” (Raikkonen K , 2002). Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Українського НДІ соціальної та судовой психіатрії і наркології МОЗ України, за темами “Психотерапія та психогігієна цукрового діабету (психосоматичний підхід)” (2003 р., № державної реєстрації - 0104U000907), і “Розробити комплексну систему психотерапевтичної та психогігієнічної трансформації актуальних особистісних життєвих стратегій хворих на цукровий діабет (біопсихосоціальний аспект) з позицій психосоматичного підходу” (2004 - 2006 р.р., № державної реєстрації - 0103U000677), а також регламентуючих документів ВООЗ (2002, 2005) щодо розробки й здійснення національних програм, спрямованих на запобігання зростанню психосоматичної захворюваності. Визначити, дослідити ефективність та систематизувати оптимальні тактики терапії психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ (психофармакотерапія, індивідуальна та групова психотерапія) на основі моніторингу динаміки цільових психопатологічних феноменів - “мішеней” терапії. Розробити, дослідити ефективність та впровадити в клінічну практику комплексну програму біопсихосоціальної корекції психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ у вигляді трансформації їх актуальних життєвих стратегій.На підставі даних скрінінгу з урахуванням репрезентативності окремих груп дослідження за віком і статтю, до основної групи увійшли 136 пацієнтів з неповним МСХ (група НМСХ) та 128 пацієнтів з повним МСХ (група МСХ). В обстеженому контингенті переважали чоловіки: в контрольній групі їх кількість сягала 34 осіб (65,38%) (ч2=0,242, р?0,01), в групі НМСХ - 84 особи (61,76 %) (ч2=0,0282, р?0,01), в групі МСХ - 82 особи (64,06 %)(ч2 =0,1492, р?0,01). В контрольній групі жінки були представлені 18 особами (34,62 %), в групі НМСХ - 52 особи (38,24 %), в групі МСХ - 46 осіб (35,94 %). Психічні розлади були представлені різними варіантами розладів адаптації (F 43.2 у 8,09% і 13,28% відповідно), легким депресивним епізодом (F 32.01 у 3,68% і 8,59% відповідно), неврастенією (F 48.0 у 2,20% і 4,69 % відповідно), дистимією (F 34.1 у 1,47% і 0,78% відповідно), а також гострою реакцією на стрес (F 43.0) у 5,88% групи НМСХ та органічним астенічним розладом (F 06.6) у 7,03% групи МСХ Причому, депресивними розладами зі зниженням соціального функціонування у пацієнтів з НМСХ найчастіше були змішані тривожно-депресивні реакції розладів адаптації, а у пацієнтів з МСХ - короткотривалі та пролонговані депресивні реакції. Серед респондентів усіх груп достовірна (р<0,05) більшість мала шлюбні відносини (відповідно 86,54 % у контрольній групі, 64,71 % у групі НМСХ, 68,75 % у групі МСХ), причому в контрольній групі переважав як загальний показник сумісного проживання, так і відносна кількість нових шлюбів (17,31% порівняно з 4,41% у групі НМСХ та 5,47% у групі МСХ).