Дослідження клініко-психопатологічних характеристик і клінічної динаміки формування комп’ютерної залежності. Обґрунтування, розробка та оцінка ефективності поетапної системи корекції і програми профілактики в осіб молодого віку з комп’ютерною залежністю.
Аннотация к работе
Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукВказані форми залежності в першу чергу поширюються серед підлітків та молоді: за останні пять років кількість осіб молодого віку, які мають доступ до компютера, зросла в 20,9 разів та є пропорційною числу пацієнтів з “компютероманією”. За даними деяких авторів, компютерна залежність має характерні риси такої, що повязана з алкоголем, психоактивними речовинами, а її психопатологічні прояви знаходяться у межах як непсихотичного, так і психотичного регістрів (у тому числі розлади особистості), що призводить до значної соціальної дезадаптації (В.А.Лоскутова, 2000; Л.Н.Юрьева, 2002). Мета роботи - розробити поетапну систему корекції і програми профілактики психічних та поведінкових розладів осіб молодого віку з компютерною залежністю. Науково обгрунтувати, розробити та оцінити ефективність поетапної системи корекції і програм профілактики в осіб молодого віку з компютерною залежністю. Експериментально-психологічний метод включав наступні методики: тест Штур, “виключення предметів”, “класифікація предметів”, “прості аналогії”, трактовка метафор та прислівїв (визначення рівня інтелекту, в тому числі здібностей формування та використання узагальнених уявлень, логічної обгрунтованості, чіткості формуліровки) (К.М.Гуревич, М.К.Акимова, 2000); тест Айзенка (дослідження темпераменту: екстраверсія-інтраверсія і нейротизм-емоційна стабільність) (модифікація Т.В.Маталіної, 1992); тест Шмішека (виявлення особистісних акцентуацій підлітків) (Г.Шмішек, 1997); тест Т.Лірі (вивчення стилю і структури міжособових відносин, уявлень їх про себе, про своє ідеальне “Я” і відносини до самого себе) (Т.Лірі, 1997); таблиця Анфімова, пошук числа за таблицями Шульте (дослідження особливостей розподілу концентрації, стійкості уваги, темпу сенсомоторних реакцій) (Анфімов, 1997); методика Дембо-Рубінштейн (визначення самооцінки) (Дембо-Рубінштейн, 1997).Його застосування дозволило розподілити усіх учнів по групах: 1 група - без ризику розвитку компютерної залежності (15 балів і менше) - 189 (40,82%); 2 група - стадія захопленості (16-22 бали) - 209 (45,14 %); 3 група - стадія ризику розвитку компютерної залежності (початковий етап формування компютерної залежності) (23-37 бала) - 65 (14,04%). В свою чергу, порівняльний аналіз отриманих даних (1-3 груп) дозволив визначити чинники та групу ризику (ГР) формування компютерної адикції (КА) в осіб молодого віку, особливості компютерної діяльності (тривалість, досвід, переважний вид роботи за компютером, відчуття, вплив на домашні справи, навчання, виробничу діяльність та інше), а також (на прикладі групи ризику - 3 група) клініко-психопатологічні ознаки на початку формування даної патології. В ході виконання дисертаційної роботи встановлено, що достовірно впливають на ризик формування компютерної залежності (при порівнянні 1, 2 групи ліцеїстів з 3 - ГР) такі чинники: чоловіча стать (у ГР хлопчиків в 6 разів більше, ніж дівчаток - 86,15% та 13,85% відповідно (?2=22,23) (р<0,001); тривалість роботи за компютером (20-40 годин на тиждень та/або більше) (35,38% осіб ГР) (р<0,001), емоційна депрівація (неповні родини, виховання за типом гіпоопіки, батьківська депрівація) (17% учнів 3-ї групи) (р<0,01), схильність до адиктивної поведінки (6,16% ліцеїстів ГР) (р<0,001). Клініко-психопатологічними ознаками на початку формування залежності від компютеру (група ризику) виступають емоційно-вольові порушення: втрата відчуття часу, фіксація на адиктивному агенті, яка супроводиться емоційним підйомом (ейфорія, психічна релаксація, відчуття “зльоту”, свободи, безтурботності, посилення уяви), передчуття, фантазії та думки перебування за компютером, отримання позитивних відчуттів, емоцій та задоволення від діяльності за персональним компютером (ПК) та існування психоемоційного напруження (нудьга, пригніченість, роздратованість) поза роботою за ПК; витрачання грошей на компютерне обладнання. При цьому переважають емоційно-вольові порушення, наголошується зростання толерантності до компютера: необхідність у все більшій кількості часу роботи для досягнення задоволення; значне зниження ефекту від перебування за ПК протягом того ж проміжку часу, що і раніше, навязливі думки про компютер і фантазування, це супроводиться емоційним підйомом (ейфорія, психічна релаксація, відчуття ”зльоту”, безтурботності, свободи, посилення уяви) під час діяльності за компютером, та випробовуванням психоемоційного напруження (роздратованість, пригніченість, нудьга, зниження настрою, ситуаційна тривога) поза роботою за ПК.У роботі проведено теоретичне обгрунтування і нове вирішення актуальної наукової задачі, що полягає у розробці оптимальної поетапної системи корекції й програм профілактики психічних та поведінкових розладів осіб молодого віку з компютерною залежністю.