Дослідження прямого темплатного синтезу та будови гетеробіметалевих комплексів 3d-металів. Вивчення взаємодії порошків міді, нікелю, кобальту з порошками марганцю, цинку або його оксиду та неводними розчинами солей амінів і карбонільними сполуками.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наукРобота виконана на кафедрі неорганічної хімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий керівник: доктор хімічних наук, професор Кокозей Володимир Миколайович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач лабораторії НДЧ Офіційні опоненти: член-кореспондент НАН України, доктор хімічних наук, професор Пехньо Василь Іванович, Інститут загальної та неорганічної хімії імені В.І. КИЇВЗАХИСТ дисертації відбудеться “31” жовтня 2005 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.03 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ-33, вул.Однією з переваг темплатного синтезу, який широко використовується для одержання координаційних сполук, є можливість отримання комплексів з лігандами, які не утворюються в умовах традиційних методів синтезу. Попередні дослідження показали, що проведення традиційних темплатних реакцій в умовах прямого синтезу відкриває можливість створення нового наукового напрямку - "Прямий темплатний синтез гетерополіядерних комплексів". Вибраний напрямок досліджень повязаний з тематичним планом науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка: “Синтез та дослідження гетерометалевих комплексів, що виявляють протипухлинну дію” (№ Держреєстрації 0102U000412), та проектом № 03-51-4532 “Поліметалічні комплекси як молекулярні наномагніти та нові гомогенні каталізатори” за програмою INTAS. Запропоновано новий метод прямого темплатного синтезу гетерометалевих комплексів 3d-металів, який полягає у взаємодії порошків двох металів або порошку одного металу та оксиду іншого в умовах конденсації амінів з карбонільними сполуками. Одержані результати дали подальший розвиток методу прямого синтезу координаційних сполук і можуть бути використані для прямого темплатного синтезу гетерометалевих комплексів інших металів за участю широкого кола амінів та карбонільних сполук.На підставі проведеного огляду літератури було зроблено висновок про можливість використання темплатних реакцій у прямому синтезі для одержання гетерометалевих комплексів 3d-металів. Прямий темплатний синтез за участю солей етилендіамонію та ацетону приводить до утворення гетерометалевих комплексів з лігандом L1 Для пояснення суттєвого підвищення швидкості утворення комплексів в умовах прямого темплатного синтезу (в окремих випадках в 50 раз), у порівнянні з класичним темплатним синтезом, була зроблена спроба зясувати механізм досліджуваної взаємодії. Рентгеноструктурні дослідження показали, що в основі будови гетеро-металічних комплексів міді та нікелю, отриманих за участю етилендіаміну, лежать комплексні катіони [M1L1]2 (M1 = Cu, Ni) та аніони [M2X4]2-(M2 = Zn, Mn; X = Cl, Br), які поєднані між собою чисельними водневими звязками, а у випадку міді ще і додатковим координаційним звязком Cu-S (2,910(5) A). В комплексах [NIL1][ZNCL4] та [NIL1][MNCL4] всі атоми хлору та всі атоми водню при атомі азоту повязані водневими звязками, що приводить до утворення одновимірних спіралеподібних ланцюгів.Запропоновано метод прямого темплатного синтезу гетерометалевих комплексів 3d-металів, який полягає у взаємодії порошків двох металів або порошку одного металу та оксиду іншого в умовах конденсації амінів з карбонільними сполуками. Показано, що основна відмінність між традиційним і прямим темплатним синтезами полягає в стадії утворення іміну, яка у випадку традиційного темплатного синтезу протікає повільно із-за низької нуклеофільності координованих аміногруп. В умовах прямого темплатного синтезу імін утворюється ще у відсутності металу, що призводить до значного підвищення швидкості реакції та дає можливість одержувати сполуки, які не утворюються в умовах традиційного темплатного синтезу.