Ефективність методу пружно-стійкого остеосинтезу з використанням стержневого апарату зовнішньої фіксації при діафізарному переломі кісток гомілки. Особливості репозиції перелому, режим дозованого навантаження і ведення хворих у післяопераційному періоді.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ПАТОЛОГІЇ ХРЕБТА ТА СУГЛОБІВ ІМ. ПРОФ. М.І. ПРУЖНО-СТІЙКИЙ ОСТЕОСИНТЕЗ ПРИ ЛІКУВАННІ ДІАФІЗАРНИХ ПЕРЕЛОМІВ КІСТОК ГОМІЛКИСитенка АМН України та у Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор ПОПСУЙШАПКА Олексій Корнілійович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, проректор з наукової роботи. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, АНКІН Лев Миколайович, Інститут травматології та ортопедії АМН України, провідний науковий співробітник відділу травматології та ортопедії дорослих; доктор медичних наук, професор ШЕВЧЕНКО Станіслав Дмитрович, Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. Захист відбудеться “_27”_червня_2001р. об_11.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.607.01 при Інституті патології хребта та суглобів ім. проф.Наявність перелому діафізу кісток гомілки ІІ і ІІІ ступеня фіксованості не викликає ні у кого заперечень відносно проведення їх остеосинтезу (Корж М.О., 1996). У зв?язку з новими тенденціями у лікуванні переломів знову загострюється питання про вплив рухомості відламків на процес регенерації кістки, та вивчення її при різних способах лікування. У Харківському НДІ ортопедії та травматології ім.проф.М.І.Ситенка, спираючись на наукові дослідження про регенерацію кістки в умовах функціонального лікування переломів, був запропонований стержневий аппарат з пружною зовнішньою опорою (авт.свідоцтво 1611334) для функціонального лікування діафізарних переломів кісток гомілки (Попсуйшапка О.К., 1991). Мета дослідження: теоретично й експериментально обґрунтувати можливості пружно-стійкої фіксації відламків та розробити методику лікування хворих із діафізарними переломами кісток гомілки шляхом пружно-стійкого остеосинтезу стержневим апаратом зовнішньої фіксації. Вивчити процес зрощення перелому при використанні пружно-стійкого остеосинтезу стержневим апаратом зовнішньої фіксації при діафізарних переломах кісток гомілки, а саме: а) провести аналіз положення відламків діафізу великогомілкової кістки на етапах лікування методом пружно-стійкого остеосинтезу;Робота ґрунтується на досвіді проведеного лікування методом пружно-стійкого остеосинтезу 90 хворих з діафізарними переломами кісток гомілки, які спостерігались на базі травматологічного відділення міської клінічної лікарні №1 м. У двох хворих спостерігалась поєднана травма, де перелом кісток гомілки поєднувався з черепно-мозковою травмою, у чотирьох хворих спостерігали множинну травму (переломи обох кісток обох гомілок (2), гомілки та стегна (1), гомілки та кісток тазу (1). Класифікувались відкриті переломи за Капланом-Марковою і розподілені таким чином - І-А ступеня у 19 (51%) хворих, ІІ-А ступеня у 3 (8%) хворих, ІІ-Б і В ступеня у 11(30%) хворих та ІІІ-Б і В ступеня у 4 (11%) хворих. За площиною зламу гвинтоподібні переломи були у 58 (63%) хворих, косі переломи у 14 (15%) хворих, поперечні переломи у 13 (14%) хворих та багатовідламкові переломи у 7 (8%) хворих. Використовуючи ці методи лікування, остеосинтез стержневим апаратом проведений 63 (70%) хворим у першу добу після травми в ургентному порядку, на 2-5 добу - 11 (12,2%) хворим, з 6 по 10 добу - 8-ми (8,8%) хворим, з 10 по 20 добу - 7 (7,7%) хворим.У процесі дозованого функціонального навантаження травмованої кінцівки, фіксованої даним апаратом, реалізуються пружні кутові коливання відламків поряд з аксіальними їх рухами . У режимі дозованого навантаження травмованої кінцівки реалізуються пружні кутові та повздовжні коливання відламків великогомілкової кістки: в межах 4-6° та 2-4 мм відповідно. Використання склопластикової зовнішньої опори в апараті дозволяє одержати пружні кутові деформації в 10 разів більші, ніж при використанні металевої опори аналогічного діаметру і довжини. Використання пружно-стійкого остеосинтезу стержневим апаратом зовнішньої фіксації показано при лікуванні діафізарних переломів кісток гомілки з II-III ступенем нестабільності відламків (по клас. Попсуйшапки О.К.), а також може бути методом вибору при переломах I ступеня нестабільності та відкритих переломах ІІІ (Б і В) та IV ступеня за Капланом-Марковою.