Систематизація та дослідження прозової спадщини В. Дрозда з урахуванням її психологічного аспекту. З’ясування особливостей психологізму різних за жанрами та стилем творів. Аналіз наукових джерел про життя й творчість митця. Реалістична і химерна проза.
Аннотация к работе
Херсонський державний університет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі української літератури Запорізького національного університету, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Костецька Любов Олександрівна, Запорізький національний університет, кафедра української літератури, доцент. Дрозда має свої особливості психологізації, що пояснює різний підхід до їх психологічного аналізу. Химерні твори потребують глибшого аналізу, оскільки відрізняються від реалістичних прихованим психологізмом, який відновлюється на підсвідомому ґрунті (часто за допомогою психоаналітичного методу), або через розкриття алегорії. Однако, если дефиниция понятий усложнена, то их взаимосвязь при анализе художественных произведений не поддается сомнению, на что указывают теоретические разработки многих исследователей, в частности Л.Це зумовлено, як зазначав письменник у романі “Пришестя”, “внутрішньою, вродженою неконтактністю з масою”, яка тримала його “осторонь політичної боротьби у роки мітингових стихій”. Висловлювання письменника подібного змісту знаходимо і в інших творах, зокрема, у “Музеї живого письменника...”: “Я справді був тоді і є тепер - поза політичною боротьбою. Це певною мірою зумовлено тим, що письменник до останніх днів не переставав писати і друкуватись, тому після його смерті залишились ще не досліджені твори, які навіть не вийшли окремими виданнями, існуючи лише на сторінках періодики. Актуальність обраної теми полягає в тому, що вона передбачає синтезоване дослідження психологізму прози В.Дрозда, а це потребує ретельного вивчення її як в теоретичному, так і в практичному аспектах, що, безперечно, сприятиме розвитку українського літературознавства. Із житієм”, “Убивство за сто тисяч американських доларів” (сюди ж увійшли цикли оповідань “Життя як життя” та “Усе про секс”), “Пришестя”, “Земля під копитами”, “Новосілля”, “Добра вість”, “Інна Сіверська, суддя”; повісті та оповідання “Музей живого письменника...”, “Балада про Сластьона”, “Ирій”, “Що було, що буде”, “Семирозум”, “Маслини”, “Молохви”, “Люблю сині зорі”, “Білий кінь Шептало”, “Крик птаха в сутінках”, “Колесо”, “Злодій”, “Сонце”, “Солодке літо” тощо.Особливістю творів історичного змісту є наскрізна документальність, зокрема у романах про революціонерів Мельникова та Богомолець, оскільки автор неодноразово зазначав, що архівні документи, якими він користувався, є вже ніби готовими творами, які хочеться “цитувати і цитувати”. Проте, навіть в історичних творах події не є самоціллю зображення, бо автор залишається вірним власній творчій манері - передати думки і переживання героїв, що є творцями і рушіями історії. Особливе місце з-поміж творів першої групи займає роман “Земля під копитами”, оскільки реалістичні події в ньому часто набувають фантастичного забарвлення, що зумовлено ідейно-тематичним задумом твору. Образ міста Пакуля формувався протягом багатьох творчих років В.Дрозда, але як епіцентр Всесвіту Пакуль постав у “Євангелії від Володимира”, як влучно назвав твір М. Розглядаючи їх під різним кутом зору у різних творах, письменник у цілому дотримується норм народної моралі, згідно з якою молодь повинна шанувати батьків (“Новосілля”), члени сімї - триматись одне одного і шанувати память своїх предків (“Молохви”), жінка повинна бути матірю (“Інна Сіверська, суддя”) і не розлучатися з дитиною (“Дорога до матері”), громадський діяч повинен до останку залишатись вірним своїм політичним поглядам (“Сто літ любові (Портрет української родини на тлі епохи)”) тощо.