Вивчення сутності категорії конституційної відповідальності в контексті загальних теоретичних підходів до правової кваліфікації юридичної відповідальності. Законодавче регулювання механізмів конституційної відповідальності суб’єктів владних повноважень.
Аннотация к работе
Стаття присвячена теоретичним питанням розуміння сутності категорії конституційної відповідальності в контексті загальних теоретичних підходів до правової кваліфікації юридичної відповідальності, а також висвітленню особливостей законодавчого регулювання механізмів конституційної відповідальності субєктів владних повноважень, зокрема законодавчої діяльності, та повязаних із ними практичних проблем їх застосування в світлі сучасних запитів суспільства щодо відповідальності влади й оновлення системи державного управління в Україні.Статья посвящена теоретическим вопросам понимания сущности категории конституционной ответственности в контексте общих теоретических подходов к правовой квалификации юридической ответственности, а также освещению особенностей законодательного регулирования механизмов конституционной ответственности субъектов властных полномочий, в частности законодательной деятельности, и связанных с ними практических проблем их применения в свете современных запросов общества об ответственности и обновлении власти в Украине. Враховуючи останні події в Україні, повязані з масовими громадськими протистояннями, процесами авторитизації влади, що їм передували, а також ті суспільні запити, що висуваються громадськістю нині, зокрема стосовно люстрації судів, парламенту, інших органів державної влади, відставки як окремих державних посадовців, так і в складі певних владних інституцій, є підстави стверджувати, що основні вимоги суспільства до державно-владного корпусу спрямовані, по суті, на вирішення питань щодо відповідальності його субєктів за неналежне виконання конституційних повноважень. У науковому плані актуальність аналізованої проблематики посилюється тим, що у вітчизняному конституційному праві питання відповідальності розглядаються зазвичай через призму двох концепцій: відповідальності держави перед людиною та взаємної відповідальності держави та людини. Зміст цих приписів у системному зв’язку з іншими конституційними нормами, зокрема і статті 1 Основного Закону, дає підстави вважати, що Конституцією встановлюється абсолютна відповідальність держави перед людиною, держава визнається субєктом зобов’язаним у правовідносинах «людина - суспільство - держава», тобто наділяється обов’язками як негативного, так і позитивного змісту. Аналіз тексту Конституції України засвідчує, що з дванадцяти її статей, положення яких регулюють питання відповідальності, більшість спрямовано на регулювання індивідуальної юридичної відповідальності особи (зокрема, статті 58, 61, 63, 68, 80, пункт 22 частини першої статті 92, частина друга статті 105, частина п’ята статті 129), лише окремі приписи стосуються питань конституційної відповідальності субєктів владних повноважень: уряду (стаття 87); суддів (стаття 131); органів місцевого самоврядування (стаття 146).