Дослідження руху літосферних плит. Відсутність чітко встановленої геохронологічної шкали, через що досі ведуться суперечки щодо існування руху тектонічних плит. Ідеї мобілізму та їхнє відродження у XX ст. Прояв вулканізму в геологічному минулому.
Аннотация к работе
У данній роботі розглядається також становлення і розвиок теорії мобілізму, її сутність, а також розвиток планети Земля у минулі часи на підставі цієї теорії. У науках про Землю аналогічний психологічний барєр «очевидності» створюється нашими буденними уявленнями про непорушність розташування материків: здається, що гірські породи такі міцні, а маси континентів настільки великі, що немає сил, здатних зрушити їх з місця. Саме під впливом таких уявлень в теоретичній геології сама собою і як «очевидна» точка зору виникла фіксістьска концепція, згідно з якою всі геологічні структури, починаючи від континентів, океанів і їх дна і кінчаючи островами, завжди знаходилися на поверхні Землі тільки в строго фіксованому положенні. Тому, на відміну від колишніх фіксістських уявлень в геології, його концепція розвитку геологічних процесів на Землі була першою науково обгрунтованою концепцією мобілізму. Метьюз висунули припущення, що смужчаті магнітні аномалії на океанському дні є «записом» інверсій магнітного поля Землі в базальтах океанського дна, що розширюється, грає роль природної «магнітної стрічки» в гігантському «магнітофоні» Землі.В роботі були розглянуті проблеми розвитку і становлення ідей мобілізму у науковому світі, а також розглянули історію розвитку планети Земля на основі цієї теорії. Безповоротність розвитку Землі виражається в зникненні або різкому зменшенні обємів одних типів порід (наприклад, коматитів) разом із появою або збільшенням обємів інших (наприклад, лужних порід). Вулканізм - індикатор геодинамічних обстановок розтягування і переважаючого стиснення, що існує на Землі.
План
ЗМІСТ
Вступ 2
ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ІДЕЙ МОБІЛІЗМУ 3
Відродження ідей мобілізму у ХХ ст. 6
Прояв вулканізму в геологічному минулому 8
Висновки 19
Список використаної літератури 20
Додаток № 1 21
Вступ
Вывод
В роботі були розглянуті проблеми розвитку і становлення ідей мобілізму у науковому світі, а також розглянули історію розвитку планети Земля на основі цієї теорії. Таким чином, дослідження вулканізма необхідно тому, що: 1. Вулканізм відображає еволюцію Землі протягом її геологічної історії. Безповоротність розвитку Землі виражається в зникненні або різкому зменшенні обємів одних типів порід (наприклад, коматитів) разом із появою або збільшенням обємів інших (наприклад, лужних порід). Загальна тенденція еволюції свідчить про поступове затухання глибинної (ендогенної) активності Землі і збільшення процесів переробки континентальної кори при магмоутворенні.
2. Вулканізм - індикатор геодинамічних обстановок розтягування і переважаючого стиснення, що існує на Землі. Типоморфним для перших є мантійній вулканізм, для інших - мантійно-коровий і коровий.
3. Вулканізм відображає наявність циклічності на фоні загального незворотного розвитку Землі. Циклічність визначає повторюваність формаційних рядів в одній окремо взятій і в різночасних, але однотипних геологічних структурах.
4. Еволюція вулканізму в геоструктурах Землі є індикатором формування земної кори і її руйнування (деструкції). Ці два процеси безперервно перетворять земну кору, здійснюючи обмін речовиною між твердими оболонками Землі - корою і мантією.
Список литературы
Короновский Н.В., Якушова А.Ф. Основы Геологии: Учебное издание - М.: Высшая школа, 1991. - 562с., ил.
Леонов Г.П. Историческая геология. - М.: Изд-во МГУ, 1956. С ил., с.364
Леонов Г.П. Историческая геология. Палеозой. - М.: Изд-во МГУ, 1985. С ил., с.381
Раст Х. Вулканы и вулканизм: Пер. с нем. - М.: Мир, 1982. - 344с., ил.
Сорохтин О.Г., Ушаков С.А. Глобальная эволюция Земли. - М.: Изд-во МГУ. 1991. - 446 с.: ил.
Антикліналь - форма залягання звичайно шаруватих, осадових або ефузивних, зокрема метаморфізованих порід, антиклиналь є випуклим вигином послідовно нашарованих шарів, при якому внутрішня частина складки, або її ядро, складена древніми породами, а зовнішня - більш молодими. Перегин складки називається замком. При інтенсивній дислокації падіння крил, їх форма дуже різноманітні.
Астеносфера - відносно мяка, гаряча ділянка мантії (температура близька до температури плавлення), що підстилає холоднішу і твердішу літосферу. Товщина астеносфери близько 100 км, але це розмита величина, оскільки жорсткість зростає.
Вулканологія - наука, що займається сучасними вулканічними процесами.
Геосинкліналь - це складний, більш менш симетричний энсиалический| витягнутий басейн, який в певних зонах і в певні епохи характеризується дуже сильною акумуляцією в основному морських опадів, що включають в деяких зонах і в деякі епохи глибоководні і вулканогенні відкладення.
Геотектоніка - наука, що вивчає структуру земної кори і літосфери і їх еволюцію в часі і просторі.
Літосфер - це жорсткий холодний шар, що включає найбільш верхню частину мантії і вищерозміщену кору. Літосфера має близько 100 км товщини в океанічних областях і 100-400 км в континентальних.
Надвіг - розривне порушення звичайно з пологим (до 45° або не більше 60°) нахилом смістителя, по якому висячий бік піднятий відносно лежачого і насунений на нього.
Спредінг - процес розширення рифтової тріщини,що триває десятки і сотні мільйонів років, внаслідок якої формується виразна знижена поверхня (майбутня океанічна западина), в осьовій частині якої височить серединно-океанічний хребет - результат постійного виливання на підводну поверхню магматичних мас та їх подальшої кристалізації.
Субдукция - руйнування літосфери шляхом ковзання назад в мантію під острівні дуги, часто під кутом 45° і досягнення глибин принаймні 600 км.