Дослідження частоти хіазм в мейоцитах трьох поперекових зон пиляка у представників роду Capsicum. Розподіл кросоверних подій вздовж пиляка як результат анатомічної будови. Рекомбінаційні показники в межах пиляка як механізм філогенетичної адаптації.
Аннотация к работе
Проведено дослідження частоти хіазм в мейоцитах трьох поперекових зон (вільний кінець, середина, основа) пиляка у представників роду Capsicum. Виявлено, що найбільші значення сумарної частоти хіазм спостерігалися в мейоцитах вільного кінця пиляка в порівнянні з його серединою та основою.Слід зазначити також, що у томата, тюльпана й баклажана даний показник має найбільші значення в зоні вільного кінця пиляка, а у жита - в районі його основи. Між частотою хіазм на мейоцит у гібридів F1 томата і спектром генотипічної мінливості в F2, одержаному при запиленні пилком, який сформовано в різних зонах даної генеративної структури, встановлено тісний звязок [10]. У гібридів F1 баклажана виявлено залежність частоти хіазм, у тому числі інтерстиціальних, та нетипових бівалентів - структур, що можуть впливати на формування нетрадиційних рекомбінантів в наступному поколінні - в зоні верхньої поперекової секції пиляка від ступеня онтогенетичної пристосованості [6]. Частоту хіазм на мейоцит, кількість нетипових бівалентів (з трьома хіазмами) визначали на стадії раннього діакінезу профази І (рисунок), використовуючи мікроскоп «Микмед-1» (збільшення (800), на тимчасових оцтокармінних препаратах пиляків, які перед фарбуванням витримували впродовж 1 год в 4%-ному залізоамонійному галуні [13]. Згідно з результатами наших досліджень у Capsicum annuum найбільші значення сумарної частоти хіазм виявлено в зоні вільного кінця пиляка (таблиця).