Аналіз провокуючої поведінки жертви насильницького злочину як найбільш поширеної форми віктимної поведінки потерпілої особи. Основні заходи індивідуальної віктимологічної профілактики. Форми провокації злочину з боку потерпілих: пасивні та активні.
Аннотация к работе
ДАВИДЕНКО Вікторія Леонідівна - кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін факультету права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справЗростання в останні роки в Україні кількості вчинених насильницьких злочинів зумовлює необхідність детального науково-теоретичного дослідження природи насильницьких злочинів через визначення ознак цих злочинів та механізму їх вчинення. Існує потреба в розгляді причин та умов, що сприяють їх вчиненню, виявленні факторів, які обумовлюють їх виникнення, а також вивченні особи злочинця та жертви насильницького злочину. Дії злочинця часто залежать не тільки від його індивідуальних особливостей, нахилів і прагнень, але і від поведінки потерпілого, який своїми необережними, аморальними і провокативними вчинками може подати «ідею» злочину, створити кримінальну обстановку, полегшити наступ злочинного результату. А.Зелінський класифікує віктимну поведінку за її характером: - конфліктна, коли потерпілий створює конфліктну ситуацію або бере активну участь у конфлікті, що виник (є ініціатором бійки або вступає в бійку на боці однієї зі сторін).