Комплексний теоретико-правовий аналіз конституційно-правових аспектів проведення референдумів в Україні. Визначення місця референдуму в механізмі народовладдя. Становлення, розвиток та сучасний стан наукової розробки проблематики референдумного процесу.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукУ той же час, ситуація з референдумом суттєво відмінна: в Україні ще не набуто значного досвіду їх організації та проведення, застарілою є законодавча основа референдуму (Закон України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” був прийняти ще 3 липня 1991 року, тобто значно раніше, ніж Конституція України). Окремі питання проблематики референдумів, зокрема, питання референдумного процесу - ініціювання, призначення (проголошення), підготовка, проведення референдумів, визначення кола субєктів та учасників референдумного процесу, актів референдумного процесу, їх ознак та видів, порядку прийняття й оскарження тощо, до сьогодні ще не були предметом окремого комплексного наукового аналізу. Із спеціальних методів наукового дослідження застосовано: порівняльний - при дослідженні ґенези політико-правових ідей про безпосереднє народовладдя, референдум, референдумний процес, а також при порівнянні вітчизняної та зарубіжної теорії і практики в царині референдуму і референдумного процесу; для розкриття місця та ролі референдумів в механізмі народовладдя, співвідношення референдумів з іншими формами безпосередньої демократії; систематизовано різноманітні підходи до визначення поняття “референдумний процес”, що дало змогу автору сформулювати висновок про те, що для характеристики організації та проведення референдумів в Україні доцільніше використовувати термін “референдумний процес”, який з урахуванням специфіки конституційно-правового регулювання частіше всього вживається в трьох значеннях: 1) як врегульована нормами конституційного права діяльність спеціально уповноважених субєктів щодо організації і проведення референдуму; визначено специфічні риси актів референдумного процесу, які дозволяють відокремлювати їх від інших правових актів, запропоновано авторську класифікацію актів референдумного процесу за стадіями прийняття, за субєктами прийняття, за територією дії, за строком дії, за предметом, за функціональним призначенням і юридичною значущістю. удосконалено: - поняття категорії референдумного процесу як різновиду юридичного процесу, під яким пропонується розуміти ряд врегульованих референдумним законодавством послідовних стадій діяльності субєктів та інших учасників референдумного процесу, спрямованих на прийняття, зміну чи скасування Конституції України, законів, інших актів та рішень загальнодержавного і місцевого значення;Перший розділ “Історико-теоретичні питання референдуму та референдумного процесу” містить три підрозділи і присвячений історико-теоретичним питанням референдуму та референдумного процесу. „Становлення та сучасний стан наукової розробки проблематики референдумного процесу” дисертантом досліджено динаміку становлення та сучасний стан наукової розробки проблематики референдумного процесу, зясовано, що праці українських та зарубіжних вчених здебільшого були направлені на дослідження та наукове обґрунтування правової природи інституту референдуму, що у свою чергу призводило до нехтування процедурою проведення референдумів. У дисертаційному дослідженні наголошено, що референдумний процес поділяється на види, які характеризуються особливою правовою природою та специфічними юридичними процедурами (стадіями), класифікуються на види за критеріями субєкта ініціювання референдумів, за територією проведення референдумів та функціональною ознакою референдумного процесу. Другий розділ “Референдумний процес та конституційно-правове регулювання його стадій” складається з трьох підрозділів, присвячених питанням відносин референдумного процесу, субєктам референдумного процесу та особливостям їх конституційно-правового статусу, а також конституційно-правовому регулюванню стадій референдумного процесу.