Ставлення українських націоналістів щодо мобілізаційних кампаній. Необхідність вивчення специфіки національно-визвольної боротьби українського народу 1940-1950-х рр. на основі аналізу документально підтверджених фактів, а не зміфологізованих суджень.
Аннотация к работе
Проведення мобілізаційних заходів радянською адміністрацією у Карпатському краї у лави Організації українських націоналістівОдразу ж після приходу радянської адміністрації на терени Карпатського краю ОУН розпочалася примусова мобілізація до Червоної армії (поповнити лави радянського війська мали чоловіки 1908-1926 рр. народження, хоча нижня межа опускалася і до 1894 р.н.), завданням якої було не лише заповнити військові підрозділи на фронті, але й до певної міри підірвати живі сили підпілля (позбавити людської і соціальної бази), джерела поповнення кадрів. На 19 травня 1944 р. у семи районах Станіславської області (Городенківський, Гвоздецький, Заболотівський, Коломийський, Снятинський, частково Коршівський, Чорнолицький), де працювали призивні комісії, підлягало явці 35532 особи (із них 4301 поляків), до призивних пунктів зявилося 31118 осіб (4091 поляків). Із 31118 осіб, що зявилися на призив, заброньованими організаціями і установами виявилося 4275 осіб (із них 1254 поляків), крім цього 3747 осіб (369 поляків) були звільнені за хворобою [3, арк. Впродовж квітня-10 червня 1944 р. явці на воєнкомати підлягало 38 512 осіб, зявилося 36881 (із них призвано і відправлено у ЧА 28526 осіб, залишено у промисловості і сільському господарстві 4702, залишено по хворобі 3653), не зявилося 1631 особа [13, с. Олексенко, що згідно з планом Військової ради Львівського військового округу мобілізація в області мала закінчитися до 31 серпня 1944 р. У 24 звільнених районах Дрогобицької області взяли на облік 59196 чоловік, з яких викликались на призивні пункти 57339, зявилося 48521 осіб (84%).