Аналіз положень чинного кримінального процесуального законодавства України, що регламентують статус потерпілого. Розкриття питань захисту прав потерпілого та шляхи його вдосконалення. Забезпечення принципу рівності сторін слід у кримінальному процесі.
Аннотация к работе
ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ СТАТУС ПОТЕРПІЛОГО: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ2 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства й держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного, неупередженого розслідування та судового розгляду, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана негрунтованному процесуальному примусу й щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдано шкоду, з огляду на що вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сімї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб [2, с. Стаття 58 КПК України визначає, що потерпілого в кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка в кримінальному провадженні має право бути захисником. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.