Процесуальні строки у адміністративному судочинстві - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Спеціальність: 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право.Визнання різних аспектів звязку часу із певними обєктами визначає належність до елементів часу тривалості і моменту. Тривалість означає чітке визначення певного проміжку часу, протягом якого процесуальна дія може здійснюватись. Момент виступає як межа у перебігу часу, яка дозволяє визначити, зафіксувати певний інтервал часу, а значить - і його тривалість. Встановлено, що у адміністративному судочинстві процесуальні строки виступають як: а) темпоральна (часова) форма руху адміністративних процесуальних відносин з приводу відправлення правосуддя адміністративним судом; Процесуальним строком в адміністративному судочинстві визнано встановлений процесуальним законом та/або судом момент або проміжок часу, які мають неминуче настати і мають юридичне значення у звязку із вчиненням окремої процесуальної дії, розглядом і вирішенням справи адміністративної юрисдикції.Так, вчений аналізував питання функцій строків в адміністративному судочинстві, характеризував строки як засіб забезпечення законодавчих прав, інтересів та свобод громадян. Таким чином, актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена як недостатнім вивченням у адміністративному праві і процесі проблеми процесуальних строків у адміністративному судочинстві, так і потребою вдосконалення чинного законодавства, норми якого регулюють відносини у сфері відправлення правосуддя адміністративними судами. Мета дисертаційного дослідження полягає у встановленні змісту темпоральних правовідносин у адміністративному судочинстві, виявленні недоліків у їх правовому регулюванні та обґрунтуванні на цій основі пропозицій щодо внесення змін до КАС України, спрямованих на гарантування неухильного дотримання процесуальних строків у адміністративному судочинстві. У роботі застосовано методи наукового пізнання, характерні для досліджень юридичного змісту: формально-догматичний - для аналізу та поглиблення понятійного апарату (підрозділ 2.1, розділ 3); класифікації та групування - для виділення часових характеристик у адміністративному судочинстві, видів процесуальних строків (підрозділи 1.2, 2.3); історико-правовий - для аналізу проблеми конкретизації змісту категорії «час» у адміністративному судочинстві (підрозділ 1.1); з допомогою методів правового моделювання, компаративного та формально-догматичного методів проаналізовано правову природу інституту процесуальних строків у судовому адміністративному процесі (підрозділ 2.2) та обґрунтовано пропозиції щодо змін до КАС України, Закону України „Про виконавче провадження” (розділи 2, 3). Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним з перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексних досліджень, присвячених теоретичним та практичним проблемам удосконалення правового регулювання процесуальних строків у адміністративному судочинстві, відображає авторську позицію у розвязанні конкретних правових проблем, повязаних із особливостями застосування темпоральних характеристик адміністративного судочинства, за результатами проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем.Виділення сутнісного серед різних наукових поглядів щодо змісту категорії „час” дозволив стверджувати про фактичне існування двох підходів: за одним час сприймається як обєктивна категорія, що не залежить від суспільної свідомості (М. С. У контексті адміністративного судочинства такими обєктами постають: а) з природного боку (аспекту, модальності) - певні елементи простору; б) з соціального - категорія „час” повязана із такими обєктами, як носії соціального часу; в) в культурологічному аспекті категорія „час” повязана із процедурами судового розгляду справи адміністративної юрисдикції, прийняття судом рішення у справі; г) з особистісного боку звязок категорії „час” простежується з субєктами та учасниками судового адміністративного процесу. Встановлено наступні аспекти розгляду строків у адміністративному судочинстві: а) з позицій моменту виникнення правовідносин, що означає перехід від однієї форми регулювання публічно-правових відносин, в яких виникає спір, до іншої форми; б) як одна з умов, що визначає зміст правовідносин у сфері судового адміністративного провадження; в) як критерій оцінки правомірності поведінки субєктів з погляду її своєчасності.

Зміст категорії „час” у адміністративному судочинстві розкривається у декількох аспектах: