Встановлення особливостей термінологізації в сучасній англійській мові шляхом визначення і обґрунтування її основних закономірностей у фаховій кредитно-банківській субмові. Особливості деривації термінологізованих одиниць у досліджуваній терміносистемі.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата філологічних наукОфіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Кияк Тарас Романович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра теорії і практики перекладу германських мов, професор кандидат філологічних наук, доцент Гриліхес Ірина Володимирівна, Київський інститут економіки, управління та господарчого права, кафедра мовних дисциплін, завідувач Словотворчі процеси в межах англійської кредитно-банківської терміносистеми обєднують такі способи термінотворення: а) семантичний; б) афіксальний; в) безафіксний; г) основоскладання; д) абревіація; е) утворення термінологічних словосполучень. Особлива увага приділяється дослідженню семантичного способу термінотворення і його видам (метафора, метонімія, розширення і звуження значення). Проведений аналіз дає підстави твердити про граматичну неоднорідність в межах кредитно-банківської терміносистеми: 58,9 % складають іменники, 30,3 % - прикметники і 10,8 % - це дієслова. The productive ways of word-building in English banking and credit terminology system fall into semantic word-formation, affixation, conversion, composition, shortening and word-group building.Запровадження передових банківських технологій, які одержали значне поширення в багатьох розвинутих країнах, вимагає дослідження системних та функціональних аспектів кредитно-банківської термінології. У світлі вищезазначеного актуальність даної праці визначається загальною спрямованістю сучасних термінознавчих досліджень української германістики на дослідження мовних та позамовних факторів розвитку галузевих терміносистем, а також зумовлена необхідністю дослідити сукупність кредитно-банківських термінів певної фахової дисципліни як окрему лексико-семантичну систему з метою теоретичного вирішення проблеми термінологізації загальновживаного слова у межах окремо досліджуваної субмови. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка “Структурні та семантичні особливості розвитку германських і романських мов” (тема затверджена вченою радою Львівського національного університету імені Івана Франка, протокол №5 від 21 грудня 1996 року) та "Лінгводидактична організація навчального процесу з іноземних мов на гуманітарних факультетах вузів (номер державного реєстру теми ІГ-21Б). Методологічною основою дослідження є провідні принципи діалектики наукового пізнання, трансформовані стосовно розроблюваної проблеми: принцип системності, що передбачає вивчення обєкта під кутом зору його внутрішньої структурної організації та його функціонування; принцип єдності форми та змісту, який визначає аналіз понятійного змісту терміна та його форми; принцип єдності свідомості й діяльності; принцип каузальності. Практичне значення праці полягає в тому, що одержані результати можуть знайти застосування в розробці теоретичних курсів з лексикології (розділи “Термінологія”, “Словотвір”, “Розвиток лексичної системи”, “Лексикографія”) та функціональної стилістики англійської мови (розділ “Стилістична диференціація сучасної англійської мови”), у процесі викладання англійської мови в економічних вузах на факультетах банківського бізнесу, у лекціях з термінознавства на факультетах перепідготовки й післядипломної освіти мовних вищих навчальних закладів, можуть бути використані при укладанні галузевих термінологічних словників та інформаційно-пошукових тезаурусів, а також у роботі зі стандартизації термінології й у практиці перекладу спеціальної банківської літератури та документації.На таких засадах стоять прихильники структурно-субстанційного підходу до терміна, розглядаючи термін як особливе слово, яке протиставляється за своєю семантичною і граматичною структурою загальновживаному. Було доведено, що термін - це функція, тип вживання лексичної одиниці, а не особливий тип лексичної одиниці (В.Г. Терміни ж своїми основними значеннями виражають відповідні спеціальні поняття і, як відомо, мають загальномовні значення в ролі другорядних. В ідеальному випадку терміни - це слова, смислова структура яких вичерпується значеннями, повязаними зі спеціальною галуззю знань, типу: audit, finance, fiscal, to assess. Із виділених 1025 одиниць двокомпонентні ТСС склали 568 одиниць, трикомпонентні 350 одиниць, чотири-, пяти-і шестичленні - відповідно 92, 11 і 4 одиниці; 3) широке використання усталених ТСС нерозкладного типу можна розглядати як один із способів розширення номінативних засобів мови; 4) у термінотворенні складених багатокомпонентних ТСС активну участь беруть прості однокомпонентні терміни; 5) розширюючи свою синтаксичну структуру, ТСС поглиблюють семантичне наповнення стрижневого терміна, уточнюють його лексичне значення.