Дослідження радянського політичного та економічного напрямків періоду Перебудови. Історичні передумови початку реформаторського курсу у 1985-1991 роках. Розгляд провідних етапів розпаду Радянського Союзу. Наслідки проголошення незалежності України.
Аннотация к работе
Процеси розпаду Радянського Союзу...Проанализированы сущность этих тенденций в Украинской ССР, последние попытки руководства Союза ССР сохранить единство государства путем заключения нового Союзного договора, сделаны выводы относительно основных причин распада Советского Союза. До початку 1980-х у Союзі РСР чітко проявились тенденції загальної кризи, проявами якої були відставання від держав Заходу у високотехнологічних галузях, низька якість продукції, неефективне виробництво, низький рівень продуктивності праці [1], проблеми сільського господарства (СРСР не міг забезпечити населення продовольством та витрачав великі гроші для його закупівлі за кордоном). Серед основних з них - антиалкогольна кампанія 1985 р., що призвела до дефіциту цукру унаслідок самогоноваріння і введення карток на цукор; кампанія боротьби з нетрудовими доходами 1986 р.; «Прискорення» - розвиток виробничих потужностей, насамперед, у машинобудуванні; введення перших елементів ринкової економіки в СРСР через сприяння зародженню кооперативного руху, переведення підприємств на госпрозрахунок, самоокупність і самофінансування; реформа влади, запровадження виборів до Верховної Ради та у місцеві ради на альтернативній основі; припинення кримінальних переслідувань за інакомислення; гласність, фактичне зняття партійної цензури на засоби масової інформації та твори мистецтва; придушення локальних національних виступів і конфліктів (силовий розгін мітингу молоді в Алма-Аті, введення військ до Азербайджану, демонстрації у Грузії, розгортання багаторічного конфлікту в Нагірному Карабасі, придушення сепаратистських устремлінь прибалтійських республік); низка непроду- У Декларації було передбачено «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах», закріплено безперервність державності України, закріплено статус України як суверенної держави (хоча і в існуючих кордонах СРСР), врегульовано діяльність її вищого представницького органа, що мав виключне право виступати від імені всього народу - Верховної Ради УРСР на основі верховенства Конституції. «за» проголосувала більшість громадян, окрім населення шести республік (Литва, Естонія, Латвія, Грузія, Молдавія, Вірменія), у яких вищі органи влади відмовилися проводити референдум, оскільки уже оголосили про незалежність або про перехід до незалежності згідно з результатами уже проведених у них референдумів про незалежність [15; 27].