Процеси реабілітації в Україні жертв політичних репресій радянської доби у другій половині ХХ - на початку ХХІ століття: історико-соціальний аспект - Автореферат

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наукРоботу виконано у відділі регіональних проблем історії України Інституту історії України НАН України. Науковий консультант - доктор історичних наук, професор, академік НАН України Тронько Петро Тимофійович, Інститут історії України НАН України, завідувач відділу регіональних проблем історії України. У дисертації на тлі загальної політичної, соціально-економічної історії комплексно досліджено механізм відновлення в правах репресованих, особливості форм і методів організації реабілітаційних заходів щодо жертв політичних репресій, визначено етапи проведення реабілітації у суспільстві впродовж другої половини ХХ-початку ХХІ століття. Підсумовано результати наукової праці на основі ґрунтовної джерельної бази, що висвітлюють обставини формування нормативно-правових актів та практичні кроки владних структур у реалізації соціально-правового захисту реабілітованих, розкрито механізм та межі діяльності партійних та радянських органів, компетенції центральних та місцевих комісій, проаналізовано діяльність органів прокуратури, суду, держбезпеки, МВС та органів місцевого самоврядування у запроваджені юридичної, політичної та публічної реабілітації жертв державного терору радянської доби. Проаналізовано недоліки та протиріччя, які мають місце у чинному законодавстві, внесено конкретні пропозиції для майбутніх змін при формуванні нового вітчизняного законодавства для забезпечення реабілітаційних заходів жертв політичних репресій в Україні.За умов національно-культурного відродження України, розбудови її державності особливого значення набуває дослідження історії України, особливо тих її сторінок, які тривалий час невиправдано замовчувалися. У цьому контексті особливої наукової цінності і практичного значення набуває досвід ”хрущовської відлиги”, який спрямовувався на подолання жахливих явищ тоталітарного режиму, започатковував лібералізацію суспільного життя в державі, поновлення в правах безневинно репресованих за контрреволюційні, політичні, посадові та господарські злочини. Поновлений через чверть століття реабілітаційний процес кінця 1980-1990-х рр. розкрив недосконалість союзного та українського законодавства стосовно вирішення питань захищеності й надання пільг реабілітованим, правову обмеженість місцевих реабілітаційних комісій, нескоординованість у діяльності органів, які безпосередньо займалися реабілітацією, й органів соціального захисту населення. Для реконструкції та аналізу реабілітаційних процесів в УРСР широко застосовувалися спеціальні методи: історико-функціональний (встановлення обумовленості відновлення в правах політрепресантів та залучення їх до суспільного життя); історико-генетичний (відображення еволюції розвитку реабілітаційного процесу впродовж досліджуваного періоду); історико-порівняльний (відстеження особливостей етапів і факторів впровадження реабілітаційних заходів як соціального явища); історико-системний (теоретичне осмислення реабілітаційної політики щодо жертв політичних репресій, зокрема запровадження юридичної, політичної та публічної реабілітації, з розвязанням проблем соціальної адаптації реабілітованих громадян); проблемно-хронологічний (структурування матеріалу дисертації); історико-правового аналізу реалізації питань реабілітаційного характеру; емпіричного аналізу (оцінка і впорядкування історичних фактів та явищ); історизму (відстеження в історичній ретроспективі еволюції реабілітаційного процесу на етапах суспільного розвитку, враховуючи проблеми поновлення в правах громадян Західної України та кримськотатарського населення); комплексності. Апробація результатів дисертації систематично здійснювалася в процесі участі дисертанта в міжнародних, всеукраїнських, регіональних науково-теоретичних та науково-практичних конференціях, симпозіумах, круглих столах, зокрема: "Хмельниччина: минуле, сучасне, майбутнє" (Хмельницький, 2002 р.), "Історичне краєзнавство в системі освіти України: здобутки, проблеми, перспективи" (Камянець-Подільський, 2002 р.), регіональному науковому симпозіумі "Репресії проти етнічних поляків Поділля в 20-30-ті роки ХХ ст." (Хмельницький, 2002 р.), другому Міжнародному науковому конгресі українських істориків "Українська історична наука на сучасному етапі розвитку", першій, другій та третій міжнародних науково-практичних конференціях "Камянець-Подільський у контексті українсько-європейських культурних звязків: історія і сучасність" (Камянець-Подільський, 2003, 2005, та 2006-хрр.), ХІ Всеукраїнській науковій конференції "Велика Вітчизняна війна: нові сторінки історії, імена, події", присвяченій 60-річчю визволення України від фашистських загарбників (Хмельницький, 2004 р.) та ХІ Подільській історико-краєзнавчій конференції (Камянець-Подільський, 2004 р.), Всеукраїнській науково-теоретичній конференції "Громадсько-політичне та суспільно-культурне життя України на поча