Підвищення ефективності лікування хворих на псоріаз та скорочення строків лікування та подовженню ремісії шляхом розробки та впровадження патогенетично обґрунтованого методу лікування з урахуванням процесів колагеноутворення. Зміни епідермісу шкіри.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТОфіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Глухенький Борис Тихонович, Інститут медицини праці АМН України, провідний науковий співробітник відділу професійної патології кандидат медичних наук Корольова Жаннета Валентинівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. Вивчались патоморфологічні зміни епідермісу, волокнистих структур та клітинних елементів шкіри, розподіл колагену в дермі, імунологічні показники крові у хворих на псоріаз у динаміці лікування. Застосування дифеніну в комплексній терапії хворих на псоріаз дозволило нормалізувати морфофункціональний стан шкіри, відновити колагеновий та сполучнотканинний каркас дерми, стабілізувати структуру колагенів I, III, IV і V типів у дермі, нормалізувати показники неспецифічної резистентності і стан клітинної та гуморальної ланок імунітету. Використання дифеніну в комплексній терапії хворих на псоріаз скорочує тривалість перебування хворого в стаціонарі в середньому на 8 днів, подовжує тривалість ремісії на 4,6 місяця і знижує частоту рецидивів у середньому в 1,7 разу. Процессы коллагенообразования у больных псориазом и лечение выявленных изменений.Останнім часом намітилася тенденція до збільшення загальної кількості хворих на псоріаз, його більш тяжкого перебігу і частих рецидивів (Б.Т. Лише нещодавно зявилися результати досліджень, які свідчать про роль сполучної тканини у виникненні змін у шкірі хворих на псоріаз (А.М. Незважаючи на численні праці, присвячені вивченню псоріазу, досі залишаються нерозвязаними проблеми його патогенезу, оскільки жодна із запропонованих на сьогодні теорій не може повністю пояснити причини й механізми розвитку патологічного процесу при псоріазі (А.П. Застосування деяких засобів і методів лікування псоріазу, які використовують і в терапії ревматичних хвороб, а також рівень їх ефективності при псоріазі не знаходять переконливого патогенетичного пояснення (Т.І. Впродовж останього часу формується уявлення про псоріаз як системне сполучнотканинне захворювання, що вимагає вивчення стану сполучної тканини і процесів колагеноутворення в шкірі хворих на псоріаз.У хворих на псоріаз вивчали показники клітинної, гуморальної та фагоцитарної ланки імунітету до і після лікування. Залежно від методу лікування всіх обстежуваних хворих на псоріаз було розподілено на 3 групи: 1-ша група - 20 хворих, які отримували лікування дифеніном; Другій групі із 80 хворих проводили комплексне лікування дифеніном (по 1 таблетці 2 рази на добу протягом перебування в стаціонарі) та ентеросорбентами (активоване вугілля в дозі 1,0-1,5 г на прийом 2 рази на день за 1,5-2 години перед їжею протягом 2 тижнів). Гістологічне, гістохімічне і морфометричне дослідження біоптатів шкіри хворих на псоріаз після лікування засобами базової терапії, дифеніном та дифеніном з активованим вугіллям відбувалося перед випискою хворих зі стаціонару. Після лікування засобами базової терапії виявлялася переважна нормалізація, а після лікування дифеніном та комплексного лікування дифеніном й активованим вугіллям - майже повна нормалізація морфофункціонального стану шкіри.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в підвищенні ефективності лікування хворих на псоріаз, зокрема, скорочення строків лікування та подовження ремисії шляхом розробки та впровадження нового патогенетично обґрунтованого методу лікування з урахуванням процесів колагеноутворення. Крім цього, було виявлено мукоїдний та фібриноїдний набряк дерми, осередковий фібриноїдний некроз судин мікроциркуляторного русла, що свідчить про дезорганізацію сполучної тканини дерми у хворих на псоріаз. При імуноморфологічному вивченні біоптатів шкіри хворих на псоріаз до лікування були визначені осередки деструкції колагенів І і ІІІ типів у дермі, розволокнення та нерівномірне свічення колагену IV типу в складі епідермо-дермальної лінії. При обробці препаратів МКА до колагенів III та IV типів у стінках та базальних мембранах судин мікроциркуляторного русла дерми виявлялися імунонегативні ділянки, відсутність колагену V типу в складі базальної мембрани (епідермо-дермальної лінії), що свідчить про деструкцію та розпад цих типів колагену в зазначених ділянках.