Дослідження динаміки руйнування дисперсних структур аеросилу А-175 у воді й у водних розчинах неіоногенного поліетиленоксиду методом ротаційної віскозиметрії. Визначення впливу газових включень на структурну та гідродинамічну нестабільність дисперсій.
Аннотация к работе
ISSN 2078-5615. Вісник Львівського університету. Серія хімічна. 472-485 Visnyk of the Lviv University.Підвищення концентрації поліетиленоксиду призводить до суттєвого підвищення структурованості системи і зміни реологічної поведінки дисперсії. Завдяки високорозвинутій міжфазовій поверхні мінеральні дисперсії виявляють високу чутливість до домішок поверхнево-активних речовин (ПАР), уведення яких впливає на весь спектр складових поверхневих явищ на межі поділу дисперсна фаза-дисперсійне середовище, що зазвичай приводить до кардинальної зміни структурно-реологічних властивостей дисперсії [1, 8-16]. У попередніх публікаціях [12-14] повідомлялось про те, що водні дисперсії аеросилу характеризуються яскраво вираженою структурною та реологічною нестабільністю, про що свідчить аномальний характер реологічної поведінки та її залежність від умов приготування суспензії. Для виявлення впливу оклюдованого повітря проведено серію дослідів з дисперсіями, виготовленими різними методами, а саме: - механічним змішуванням (диспергуванням) аеросилу з водою; - механічним змішуванням обробка ультразвуком; Це свідчить про те, що у цьому випадку дисперсна система має високорозвинуту просторову структуру, течія якої відбувається за умови, коли досягнуте значення напруги зсуву зіставиме з міцністю цієї структури.