Розробка високотехнологічного та економічного виробництва рафінованої вибіленої олії. Теоретичні основи процесу адсорбційного очищення. Нормативна документація на сировину, матеріали, готову продукцію та корисні відходи. Розрахунок теплових балансів.
Аннотация к работе
4.1 Вихідні дані для розрахунків 4.3.1 Тепловий баланс вакуум - сушильного апарату 4.3.2 Тепловий баланс підігріву олії у вакуум - відбільному апараті 4.4.1.1 Вакуум - відбільний апарат 4.4.1.2 Вакуум - сушильний апаратПерелік джерел інформаціїПриродні олії та жири являють собою суміш триацилгліцеридів (триацилгліцеролів) жирних кислот, що містять в основному супутні речовини. На соєву олію припадає 30% виробленої у світі рослинної олії, а із застосовуваних у кулінарії вона становить близько 80%. Соя займає друге місце після соняшнику в структурі переробки олійного насіння, але в структурі споживання рослинних олій соєва олія становить менше 3%. Основними споживачами соєвої олії вітчизняного виробництва є маргаринові заводи, олійно-жирові комбінати та інші підприємства харчової галузі, які використовують олію у якості сировини для виробництва маргарину, майонезу, харчових жирів та інших продуктів. Соєва олія є дуже різнобічною, оскільки її обробка і склад отриманого продукту визначаються наступними моментами: - соєва олія має малі втрати при рафінації;Адсорбцією називається процес поглинання розчинних речовин, газів і пари якими-небудь твердими тілами або рідинами. Адсорбція відбувається під дією молекулярних сил на поверхні адсорбенту і веде до зменшення вільної поверхневої енергії. При адсорбції не мають місця які-небудь хімічні реакції; адсорбовані речовини поглинаються поверхнею твердого тіла, або, якщо обробка ведеться рідиною, осідають на кордоні розділу рідина - рідина або рідина - газ. Процес відбілювання жирів природними сорбентами до яких відносяться бентонітові глини, діатоміти, опоки та інші корисні копалини, що володіють високими адсорбційними властивостями, забезпечує видалення з жирів пігментів, фосфоліпідів, мила, продуктів первинного і вторинного окислення металів. Вміст цих домішок в жирах негативно впливає на ефективність освітлення жирів, так як вони блокують активну поверхню твердих сорбентів, знижуючи їх адсорбційну здатність.На поверхні тіла молекули мають нескомпенсовані сили, завдяки яким притягують із навколишнього середовища й утримують молекули інших речовин. Адсорбція поверхнею твердих тіл молекул інших речовин частково компенсує поверхневі сили і зменшує поверхневий натяг, тобто вільну поверхневу енергію системи. Молекулярна структура решітки, макропориста структура і розмір частинок - всі ці параметри впливають на здатність глин адсорбувати воду, масло, фосфатиди, мила, пігменти і метали. Природні глини не підвищують вміст вільних жирних кислот, не ізомеризують ненасичені жирнокислотні групи, проте для темних і пігментів, що важко адсорбуються, або інших домішок потрібно занадто високе дозування природних глин, що підвищує привабливість активованих глин. В основному глини з мінімальним розміром частинок мають кращу відбілюючу здатність, але дуже дрібні частинки створюють серйозні проблеми при фільтрації, підвищується утримування масла, тому адсорбент, що використовується повинен мати настільки маленький розмір частинки, щоб ефективно оброблятися системою фільтрів.Адсорбція - поверхневий процес, який залежить від контакту між сорбатами і адсорбентом. Відбілювання масел адсорбцією включає видалення пігментів, які розчинені в маслі або перебувають у вигляді колоїдних частинок. Сила тяжіння між адсорбентом і пігментами відносно слабка, це доведено тим фактом, що забарвлюючі речовини можуть бути легко видалені з землі, яка використовується в лабораторному вибілюванні, за допомогою ацетону, ізіпропилового спирту, або бензолу при кімнатній температурі. Теорія окисної стабілізації пігментів підтверджена експериментами, які продемонстрували, що олії вибілюються краще під вакуумом, ніж при контакті з атмосферою. З іншого боку, кислі глини можуть незначно збільшити кислотність (на кілька сотих відсотка), особливо, якщо в маслі знаходиться волога або мило при тривалому контакті глини з олією.Такі резервуари мають місткість не більше ніж 25 000 кг для швидкого поділу землі та олії. Загальна процедура зводиться до продування повітрям протягом декількох хвилин доки найбільша кількість залишкової олії з фільтра не видавлена, а потім сухою парою протягом 30 - 45 хвилин тиском 100 - 300 КН/м2. Безперервне вакуумне відбілювання захищає олію від шкідливого впливу окислення більш ефективно, ніж періодичне відбілювання, так як краще виробляється деаерація розпиленням олії в безперервний вакуумний відбільний апарат, де відбувається краще змішування. Масло і земля краще деаерується, і час контакту між ними може бути скорочено, що зменшує утворення вільних жирних кислот при використанні кислотних земель, що сприяє більшій стабільності смаку. Олія видаляється з фильтру, корж обробляється парою і (або) азотом для видалення олії з коржу, потім корж видаляється з порожнини фільтра.Сировиною ділянки адсорбційного рафінування є олія соєва рафінована за ДСТУ 4534: 2006 Олія соєва.Дана схема адсорбційного рафінування олій на установці фірми «Де Смет» продуктивністю 108 т/добу включає стадію сушки олії у вакуу
План
Зміст
Вступ
1. Огляд вітчизняного і закордонного досвіду вирішення проблеми. Вибір і обґрунтування застосованого технологічного рішення
1.1 Загальна характеристика соєвої олії
1.2 Теоретичні основи процесу адсорбційного очищення
1.2.1 Роль адсорбційного рафінування
1.2.2 Адсорбенти
1.2.3 Теорія адсорбційного очищення
1.3 Промислові способи
1.4 Обґрунтування вибору технологічної схеми
3. Нормативна документація на сировину, матеріали, готову продукцію та корисні відходи