Антропогенні забруднення навколишнього середовища. Вплив шкідливих чинників на довкілля та здоров’я людини. Техногенні фактори хімічної природи. Стан вільнорадикального перекисного окислення ліпідів та активність антиоксидантної системи організму.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Процес вільнорадикального перекисного окислення ліпідів та активність антиоксидантної системи при впливі свинцю (експериментальні та виробничі дослідження)Робота виконана в Інституті медицини праці АМН України НАН України, Трахтенберг Ісак Михайлович, Інститут медицини праці АМН України, завідувач лабораторії промислової токсикології і гігієни праці при використанні хімічних речовин Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри гігієни праці і профзахворювань доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Левицький Євген Леонідович, Інститут фармакології та токсикології АМН України, головний науковий співробітник відділу біохімічної фармакології Захист відбудеться “1 ”липня 2004 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.554.01 при Інституті медицини праці АМН України (01033, Київ-33, вул.Серед хімічних речовин, що забруднюють виробниче та навколишнє середовище, свинець та його сполуки утворюють значну групу токсикантів [Сидоренко Г.И., 1995, 4 th International Workshop on Clinical Toxicology. Однак, враховуючи значну матеріальну кумуляцію свинцю, слід зауважити, що його накопичення в організмі людини може відбуватися і при концентраціях металу в навколишньому та виробничому середовищі навіть нижче рівнів ГДК [Кравченко Ю.К., Ермоленко А.Е., 1998]. Таким методом дослідження може бути вимірювання хемілюмінесценції плазми крові, що визначає стан вільнорадикального перекисного окислення ліпідів. Мета роботи: Дослідити стан вільнорадикального перекисного окислення ліпідів та активність антиоксидантної системи організму, визначити макромолекулярний склад плазми крові за лазерними кореляційними спектрами при впливі на організм людини і тварин сполук свинцю. Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання: В умовах експериментальної свинцевої інтоксикації у лабораторних тварин визначити стан вільнорадикального перекисного окислення ліпідів плазми крові, активність антиоксидантної системи організму та активність індикаторних ферментів у сироватці крові.Вивчення впливу свинцю на стан прооксидантно-антиоксидантного статусу та інтегрального гуморального гомеостазу проводили при моделюванні інтоксикації шляхом внутрішньочеревного введення в організм тварин різних доз його ацетату. Біохімічні дослідження проводили на третю добу, що дозволяло уникнути неспецифічної стресорної відповіді організму щурів на введення відносно великих доз ацетату свинцю. В підгострих (5 введень) та субхронічних (25 введень) експериментах тварини отримували ацетат свинцю в дозах 1/50 (загальна кількість солі свинцю, що вводилася-2,5 мг/100г та 12,5 мг/100г, відповідно) та 1/100 ЛД50 (загальна кількість солі свинцю, що вводилася - 1,25 мг/100г та 6,25 мг/100г, відповідно). Моделювання інтоксикації у тварин ацетатом свинцю в дозі 1/50 ЛД50 після 5-разового введення супроводжувалося зростанням вмісту гідропероксидів ліпідів, зниженням інтегральної антиоксидантної забезпеченості організму, а після 25-разового введення - зростанням рівня спонтанної хемілюмінесценції плазми крові, збільшенням вмісту в ній гідропероксидів ліпідів та продуктів вільнорадикальних реакцій, зниженням інтегральної антиоксидантної забезпеченості організму (табл.1). Інтоксикація тварин ацетатом свинцю в дозі та 1/100 ЛД50 призводила до зростання рівня СХЛ плазми крові і зниження інтенсивності перебігу процесу перекисного окислення ліпідів, швидкості окислення ліпідів, вмісту продуктів вільнорадикальних реакцій та збільшенню резистентності ліпідів до переокислення після 5-разового введення; зниження швидкості окислення ліпідів, вмісту перекисних продуктів вільнорадикальних реакцій і збільшенню резистентності ліпідів до переокислення після 25-разового введення (табл.1).Проведеними експериментальними дослідженнями на щурах та виробничими дослідженнями за участі людей, які зазнають професійного впливу сполук свинцю, доведено, що визначення прооксидантно-антиоксидантного статусу організму з використанням методу хемілюмінесценції плазми крові і активності ферментів антиоксидантного захисту та стану інтегрального гуморального гомеостазу за субфракційним макромолекулярним складом плазми крові методом лазерної кореляційної спектроскопії є інформативним для виявлення осіб з підвищеним ризиком розвитку свинцевої інтоксикації. Підгостра та субхронічна свинцева інтоксикація після, відповідно, 5-ти та 25-разового внутрішньочеревного введення щурам ацетату свинцю у дозі 1/100 LD50 супроводжується пригніченням активності вільнорадикального перекисного окислення ліпідів у плазмі крові, що проявляється зниженням швидкості окислення ліпідів, вмісту перекисних продуктів вільнорадикального окислення та наростанням резистентності ліпідів до переокислення.