Аналіз хімічного та мінералогічного складу бентоніту Ільницького родовища, його здатність до кислотної активації. Вплив режимних параметрів процесу на кінетику активації. Процес модифікації бентонітів забрудниками в технологіях очищення рідких середовищ.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” Робота виконана у Національному університеті “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України. Національний університет “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України, кафедра екологія та охорона навколишнього середовища, завідувач кафедри Сумський державний університет, Міністерства освіти і науки України, м.Суми кафедра промислової екології, завідувач кафедри кандидат технічних наук, доцентЦіллю хімічного модифікування є зміна адсорбційних властивостей бентоніту з ціллю досягнення максимальної адсорбційної ємності відносно певного, конкретного виду забрудника, для очищення від якого планується використовувати бентоніт. Важливим аспектом, який підтверджує актуальність роботи, є використання в технологічній схемі виробництва активованого бентоніту суміщення процесів диспергації бентоніту та його кислотної активації (процес в реакторі з мішалкою) та суміщення процесу мокрого помелу та активації бентоніту (процес в корозійнозахищеному кульовому млині). Мета і задачі дослідження: Дослідити процес хімічної модифікації бентонітів та встановити ступінь інтенсифікації процесу у випадку суміщення в одному апараті - корозійнозахищеному кульому млині стадій мокрого помелу та кислотної активації. Практичне значення одержаних результатів: Аналіз даних експериментальних та напівпромислових випробувань дозволив досягти таких практичних результатів: вперше запропоновано та випробувано для процесу кислотної активації бентоніту енергобережний метод суміщення процесів мокрого помелу та активації в одному апараті - корозійнозахищеному кульовому млині; Особистий внесок здобувача в наукові роботи: вивчено кінетику процесу хімічного модифікування бентонітів, встановлено вплив режимних параметрів [1, 2, 11, 12]; розроблено методику експрес-аналізу ступеня розкладу бентоніту [4, 10]; лабораторні дослідження сумісного помелу та активації, аналіз результатів, обробка експериментальних даних [6, 13, 16]; експериментальні дослідження сорбції іонів амонію, аналіз результатів, обробка експериментальних результатів [3, 5, 8, 15]; математичні моделі досліджуваних процесів, перевірка моделей на адекватність [1, 2, 11, 12]; застосування модифікованих сорбентів для очищення олії у природоохоронних технологіях [7, 14];Досліджено процес хімічної модифікації бентонітів та встановлена ступінь інтенсифікації процесу шляхом суміщення в одному апараті - корозійнозахищеному кульому млині стадій мокрого помелу та кислотної активації. В результаті аналізу даних дослідження впливу режимних параметрів на процес активації бентонітів розчином сульфатної кислоти в реакторі з мішалкою встановлено, що необхідна якість активованого бентоніту досягається у випадку реалізації процесу за умови температури 90ОС, початкової концентрації сульфатної кислоти 25%, загальна тривалість процесу кислотної активації складає 4,5 години. Розроблена математична модель процесу кислотної активації бентоніту в апараті з мішалкою та доведена адекватність її реальному процесу (коефіцієнт детермінації лінії тренду, побудованого з використанням математичної моделі для різних режимних параметрів реалізації процесу не перевищив значення 0,9870). В результаті порівняльних досліджень кислотної активації бентоніту в апараті з мішалкою та сумісного мокрого помелу та активації бентоніту в корозійнозахищеному кульовому млині встановлено, що в останньому варіанті процес значно інтенсифікується. Досягти необхідної якості активованого бентоніту вдається за умови реалізації процесу на протязі 2 годин за умови температури активації 600С.