Дослідження основних засад процесу формування медійного іміджу країни. З"ясування позицій представників румунського політичного істеблішменту та ставлення громадськості сусідньої держави до України. Оцінка розвитку українсько-румунських відносин.
Аннотация к работе
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукРобота виконана на кафедрі політології та державного управління Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Науковий керівник доктор політичних наук, професор БУРДЯК Віра Іванівна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри політології та державного управління. Захист відбудеться 26 жовтня 2007 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.03 в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58000, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58000, м.Україна, як активний учасник міжнародних відносин, прагне розвивати партнерські взаємини та плідно співпрацювати з усіма державами світу. Обєднуючи разом близько 72 млн. жителів, ці держави відіграють суттєву роль у збереженні миру та стабільності в Європі загалом та у Чорноморському регіоні зокрема. По-друге, маючи особливий геополітичний статус (вихід до Чорного моря, контроль над гирлом Дунаю, проходження через їх територію панєвропейських транспортних коридорів) Україна та Румунія виявляють спільні політичні інтереси, повязані зі збереженням стабільності та безпеки у регіоні Чорного моря, ЦСЄ та на Балканах. По-пяте, особливої актуальності набуває дане дослідження у світлі ситуації навколо Угоди щодо делімітації континентального шельфу та виключних економічних зон між державами, укладення якої не в останню чергу залежить від прихильності громадської думки у Румунії. Хронологічні рамки роботи охоплюють період з моменту проголошення незалежності України і до 1 січня 2007 р., коли Румунія стала членом Європейського Союзу, що ймовірно змінить акценти у двосторонніх відносинах та вплине на процес формування іміджу України.У підрозділі 1.1 "Методологічні підходи до дослідження процесу формування іміджу держави" дисертант вказує, що понятійне поле терміну імідж держави складається з окремих компонентів теоретичної бази таких суспільствознавчих наук як політологія, психологія, соціологія тощо. Автор вперше в українській політичній науці використав матеріали поточного архіву МЗС України (1991-2007 рр.), нотну переписку між зовнішньополітичними відомствами України та Румунії. Наукові джерела з предмету дослідження доцільно розподілити, враховуючи національно-державну приналежність авторів, оскільки вивченням певних факторів формування української й румунської держав, а також розвитку відносин між ними займається велика плеяда науковців з України, Румунії, Росії, Молдови та США. Значний внесок у вивчення різноманітних площин двосторонніх стосунків між Україною та Румунією здійснили науковці факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича загалом, і кафедри політології та державного управління, зокрема. У другому розділі "Становлення та розвиток відносин України та Румунії" розкриваються особливості процесу формування відносин між українцями й румунами впродовж періоду з кінця ХІХ ст. і до набуття Румунією в 2007 р. повноправного членства в ЄС.У дисертації, на основі розглянутих визначень категорії імідж та ряду інших супутніх понять виявлено, теоретично осмислено та систематизовано основні теоретико-методологічні підходи до дослідження формування іміджу держави на міжнародній арені. Розгляд ряду суспільно-політичних явищ та подій, що впливали на розвиток європейської спільноти впродовж першої половини ХХ ст., дав змогу окреслити основні історичні аспекти взаємодії України та Румунії. Серед них слід назвати такий фактор як пік розвитку румунської національної ідеї й намагання владних кіл Румунії втілити її в життя, що зводилося до обєднання всіх "румунських" земель в єдине ціле. ХХ ст., а також при врахуванні їх історичних особливостей, був запропонований новий підхід до періодизації українсько-румунських відносин на сучасному етапі, зясовані позиції провідних політичних сил та ставлення громадськості сусідньої держави до України. Вивчення діяльності громадсько-політичних організацій Румунії націонал-радикального спрямування дало змогу визначити ступінь та інтенсивність їх впливу на процес іміджування України.