Встановлення механізмів протонної регуляції процесів фотосинтетичної енерготрансформації. Визначення ролі компонентів тилакоїдної мембрани хлоропластів вищих рослин у світлозалежному зв’язуванні й транспортуванні протонів. Вплив енергізації хлоропластів.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наукОфіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор, академік Української академії аграрних наук МУСІЄНКО Микола Миколайович Київський національний університет ім. Шевченка, професор кафедри фізіології та екології рослин доктор біологічних наук, старший науковий співробітник МАМЕДОВ Махир Джафар огли Московський державний університет ім. Бєлозерського, провідний науковий співробітник відділу біоенергетики доктор біологічних наук, старший науковий співробітник КУРЧІЙ Богдан Олексійович Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, старший науковий співробітник відділу фізіології росту і розвитку Захист відбудеться 25 червня 2008 р. о 15-15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.17 Харківського національного університету імені В.Н. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.За умов пониження РН усередині тилакоїдів знижується швидкість фотосинтетичного електронного транспорту через уповільнення окиснення пластохінолу - рухливого переносника електронів і протонів між ФСІІ і b6f-цитохромним комплексом (Witt, 1979). 2) встановити вплив енергізації хлоропластів і активації процесу фотофосфорилування на характеристики ізотопного обміну водню в білкових компонентах тилакоїдних мембран та ідентифікувати функціонально-компетентну фракцію мембранозвязаного тритію; 7) запропонувати концепцію участі мембранозвязаного бікарбонату в механізмі спряження електронного транспорту і фотофосфорилування при фотосинтезі; енерготрансформація тилакоїдний хлоропласт протон Отримані в роботі факти накопичення радіоактивного ізотопу водню тритію в тилакоїдних мембранах і його ковалентне включення за вільнорадикальним механізмом у мембранні компоненти становлять практичний інтерес у звязку з постійним зростанням вмісту тритію в навколишньому середовищі через роботу ядерних реакторів та інших підприємств атомної промисловості, що призводить до нагромадження тритію в рослинах і наступного рознесення трофічними ланцюгами. З метою виявлення умов, за яких включення тритію у CF1 при освітленні корелює зі швидкістю фотофосфорилування, вивчалося звязування тритієвої мітки з CF1 у мічених тритієм тилакоїдах, котрі освітлювалися в нерадіоактивному середовищі в присутності і за відсутності субстратів фосфорилування (табл.Запропоновано механізм сполучення електронного транспорту і фотофосфорилування за участю мембранозвязаного бікарбонату, роль якого полягає в забезпеченні перенесення протонів від мембранних протонних помп до АТФСИНТАЗИ. Доведено, що для вивчення шляхів перенесення протонів по інтегральним мембранним комплексам тилакоїдної мембрани може бути використаний метод протон-тритієвого обміну, за допомогою якого вдалося показати, що а) за умов фотофосфорилування перенесення тритію з мембранного пулу в АТФСИНТАЗУ не включає стадії виходу радіоактивної мітки у водну фазу; б) світлозбиральний комплекс ФСІІ бере участь у захопленні й перенесенні протонів. У залежності від функціонального стану хлоропластів перенесення протонів відбувається двома різними шляхами - фосфорилуючим і нефосфорилуючим, що повязано з конформаційним переходом в АТФСИНТАЗІ, який відбувається внаслідок звязування субстратів фотофосфорилування.