Оборонні стратегії Війська Запорозького Низового у відповідь на обмеження козацької автономії з боку київського генерал-губернатора і політичних інститутів Гетьманщини. Потуги козацтва в збереженні формальної рівності з очільником Київської губернії.
Аннотация к работе
Протистояння Коша з київським генералгубернатором і Гетьманщиною (на основі діловодства середина 30-х - початку 50-х рр.Гісцова підмітила у зміні риторики документації між київським генералгубернатором і Кошем наступ на автономію запорожців. Брехуненко в контексті дослідження експансійних потуг Петербурга щодо Запорожжя побіжно зупинився на формі діловодства Коша з київським очільником та згадав про «діловодну війну» січовиків з Генеральною військовою канцелярією. До того ж, Військо Запорозьке Низове, на відміну від Гетьманщини і Слобожанщини, у своєму статусі перебувало значно вище: мало власне унікальне самоврядування, право на територію, міжнародні зносини. І хоча листи від цього київського урядника на адресу військової старшини ще надходили, однак поступово Київ почав навязувати Кошеві документальні зносини через ордери і накази, натомість від запорожців очікував різновиди виконавчої документації - рапорти та донесення. Тому не дивно, що однією з форм боротьби Січі за відстоювання своїх прав у зносинах з київським генералгубернатором слід визнати прагнення запорожців зберегти зносини через листи як ознаку рівності Адже директивно-розпорядча документація по своїй природі напряму втручалася у ту чи іншу галузь політики Запорозької Січі шляхом регламентації або контролю сфер діяльності Війська Запорозького Низового.