Аналіз впливу протифібриляторних преператів на поріг фібриляції шлуночків інтактного серця. Протифібриляторна ефективність вазотропних і знеболюючих засобів при постішемічній реперфузії коронарної артерії та ультраструктурної організації міокарда.
Аннотация к работе
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукВстановлено, що трентал, дипіридамол, серміон, аспізол після одноразового внутрішньовенного введення підвищують поріг фібриляції шлуночків серця у наркотизованих щурів при ізадриновому ушкоджені так само, як кордарон, а ефект бензофурокаїну, трамадолу - в 1,4 рази перевищує аналогічну дію кордарону. Трентал, дипіридамол, серміон на рівні кордарону попереджують виникнення фібриляції шлуночків серця при постішемічній реперфузії коронарної артерії. Протифібриляторна ефективність аспізолу, бензофурокаїну, трамадолу при постішемічній реперфузії коронарної артерії у наркотизованих котів, перевищує аналогічну дію кордарону в 1,8 разів. Механізм протифібриляторної дії аспізолу, бензофурокаїну, трамадолу в певній мірі повязаний зі здатністю попереджувати реперфузійні пошкодження структури міофібрил, ендотелію капілярів, зменшувати кількість ушкоджених мітохондрій.Найбільш вірогідною причиною несподіваної раптової смерті є фатальні аритмії та фібриляція шлуночків серця (ФШС), яка зустрічається при серцевій патології у 80 - 85% хворих, а в загальній популяції - у 60% випадків [Н.А. В сучасній клініці під час лікування мозкового інсульту широко застосовують вазотропні (еуфілін, трентал, ксантинолу нікотинат, дипіридамол, кавінтон, пірацетам, серміон), знеболюючі (аспізол, бензофурокаїн, трамадол) засоби [В.А.Карлов, 1996; С.М.Віничук, 1999; В.Д.Трошин и соавт., 2000; В.Н.Шток, 2000], яким притаманні різні механізми дії. Виявити вплив еуфіліну, тренталу, ксантинолу нікотинату, дипіридамолу, кавінтону, пірацетаму, серміону, аспізолу, бензофурокаїну, трамадолу на поріг фібриляції шлуночків інтактного серця наркотизованих білих щурів; Трентал, дипіридамол, серміон після одноразового внутрішньовенного введення наркотизованим котам на рівні кордарону попереджують виникнення ФШС при постішемічній реперфузії коронарної артерії. Проведені дослідження розширюють уявлення щодо фармакологічних властивостей еуфіліну, тренталу, ксантинолу нікотинату, дипіридамолу, кавінтону, пірацетаму, серміону, аспізолу, бензофурокаїну, трамадолу.Дослідження проведено на 220 білих щурах, 120 кішках обох статей (всього 340 тварин). В дослідах використано ампульні розчини еуфіліну 2,4% («Дарниця», Україна), ксантинолу нікотинату 15% (Краківський ФЗ, Польща), тренталу 2% («Hoechst Ltd.», Індія), дипіридамолу 0,5% («ДЗ ДНЦЛЗ», Україна), кавінтону 0,5% («Gedeon Richter», Угорщина), пірацетаму 20% («Галичфарм», Україна), трамадолу 5% («KRKA», Словенія), бензофурокаїну 1% («Биомед», Росія), ліофілізованого порошку серміону («Фармація і Апджон», Італія) та аспізолу («Bayer», Німеччина) у флаконах. Вплив досліджуваних препаратів на поріг фібриляції шлуночків інтактного серця вивчено на 110 білих щурах обох статей масою 120 - 250 г, які були наркотизовані етаміналом натрію (40 мг/кг, інтраперітонеально). Як показали наші дослідження, еуфілін (5 мг/кг, в/в) і трентал (5 мг/кг, в/в) достовірно не впливали на величину порогу ФШС у наркотизованих інтактних щурів. Ця модель є максимально наближеною до ішемічної хвороби серця, на тлі якої найчастіше виникають аритмії, характеризується вогнищевою ішемію міокарду, підвищенням активності агрегантної системи, констрикцією кровоносних судин, пошкодженням клітинних мембран, порушеннями метаболізму міокарду, зокрема збільшенням входу кальцію в кардіоміоцит через канали L - типу, подовженням потенціалу дії [W.В роботі на основі експериментальних досліджень встановлено, що вазотропні (трентал, дипіридамол, серміон) та знеболюючи (аспізол, бензофурокаїн, трамадол) лікарські засоби виявляють виражені протифібриляторні властивості. У наркотизованих білих щурів внутрішньовенне введення тренталу (5 мг/кг), дипіридамолу (0,5 мг/кг), серміону (0,5 мг/кг), аспізолу (20 мг/кг), бензофурокаїну (10 мг/кг), трамадолу (3 мг/кг) статистично вірогідно підвищують (на 57 - 145%, РЈ0,05) поріг фібриляції шлуночків серця при ізадриновому ушкодженні. При внутрішньовенному введенні наркотизованим кішкам тренталу, дипіридамолу, серміону, аспізолу, бензофурокаїну, трамадолу в умовах постішемічної реперфузії коронарної артерії фібриляція шлуночків серця виникає лише у 10 - 40% тварин (в контролі - у 80% тварин, РЈ0,05). За величиною підвищення порогу фібриляції шлуночків серця білих щурів із ізадриновим ушкодженням та властивостю попереджувати виникнення фібриляції шлуночків серця у кішок в умовах постішемічної реперфузії коронарної артерії трентал, дипіридамол, серміон не поступаються кордарону, а аспізол, бензофурокаїн та трамадол перевищують (в 1,4 - 1,8 разів, РЈ0,05) його дію. Механізм протифібриляторної дії аспізолу, бензофурокаїну, трамадолу в умовах постішемічної реперфузії коронарної артерії в певній мірі повязаний зі здатністю попереджувати пошкодження структури міофібрил, ендотелію капілярів, зменшувати кількість ушкоджених мітохондрій.