Дослідження впливу протиерозійних насаджень сосни звичайної (штучного походження) на формування лісового середовища. Визначення та характеристика методів оцінки стану природного поновлення сосни звичайної на еродованих землях у свіжій судіброві.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукРобота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України. Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Юхновський Василь Юрійович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри лісової меліорації і оптимізації лісоаграрних ландшафтів. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, доцент Бровко Федір Михайлович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри лісовідновлення і лісорозведення; Захист відбудеться 14 жовтня 2011 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.09 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м.У Правобережному Придніпровї надто інтенсивними залишаються процеси водної ерозії, наслідком якої стає скорочення площ і родючості орних та лучних земель, замулення русел річок, погіршення умов судноплавства і стану найважливішої водної артерії України р. Саме тому вивчення багатого досвіду особливостей створення існуючих штучних насаджень сосни у Придніпровї та її протиерозійних властивостей має важливе значення для вибору найбільш ефективних технологій вирощування згаданої породи, спрямованих на поліпшення екологічної ситуації в регіоні. Дисертаційні дослідження проводилися за планом кафедри лісової меліорації і оптимізації лісоаграрних ландшафтів Національного університету біоресурсів і природокористування України в рамках ініціативної теми “Обґрунтувати ефективність полезахисного лісорозведення та розробити нормативи біологічної продуктивності за компонентами надземної фітомаси смугових насаджень Лісостепу України” (номер державної реєстрації 0109U007112) і держбюджетної теми “Оптимізувати просторово-параметричну структуру захисних лісових насаджень лісоаграрних ландшафтів як складової Національної екологічної мережі” (номер державної реєстрації 0110U002847), до виконання яких автор залучався як виконавець окремих підрозділів. Мета дисертаційних досліджень полягає у встановленні протиерозійних властивостей штучних насаджень сосни звичайної на еродованих землях для надання рекомендацій щодо їх створення, вирощування і проведення лісівничо-меліоративних заходів в умовах Правобережного Придніпровя. Відповідно до поставленої мети передбачалося виконання таких завдань: дослідити вплив протиерозійних насаджень сосни звичайної (штучного походження) на формування лісового середовища, зокрема: нагромадження лісової підстилки, зміни водопроникності ґрунту, властивостей кореневих систем і ґрунтів;Як показав ретроспективний аналіз дослідницької роботи з питань захисту ґрунтів від ерозії, ще в 70-х роках ХІХ ст. окремі поміщики уже проводили у своїх маєтках роботи не тільки із закріплення, а й із залісення ярів (Каценеленбаум З.С., 1857; Соболєв С.С., 1940, 1960; Сус М.І, 1959; Скородумов О.С., 1961; Лохматов М.А., Гладун Г.Б., 2004 та ін.). Досвід залісення яружно-балкових земель показав, що протиерозійні насадження запобігають ерозії на площі, яку займають, захищають сільськогосподарські угіддя, ріки, водойми, населені пункти, різноманітні споруди від замулення та занесення дрібноземом і продуктами ерозії. Завдяки розвинутим кореневим системам, ліси з глибоких шарів ґрунту виносять на поверхню мінеральні поживні речовини, які разом з органічними сполуками, розкладаючись під дією мікроорганізмів, сприяють не тільки підтриманню, а й підвищенню родючості ґрунтів (Антропов Т.Ф., 1970; Генсірук С.А., Копій Л.І., 1988; Зиков І.Г., 1989 та ін.). На переконання значної частини авторів (Ковалин Д.Т., 1951; Козьменко О.С., 1954, 1957; Щепещенко Г.Л., 1973; Малюга В.М., 1987; Кругляк В.В., 1995 та ін.), сосну слід вирощувати в змішаних з листяними породами насадженнях, переважно на лесових і піщаних, легких за механічним складом, ґрунтах. Закладено 31 пробну площу, розкопано 12 ґрунтових розрізів, відібрано 144 зразки ґрунту, в яких виконано 618 аналізів фізико-хімічних властивостей та 280 аналізів фізичних і водних показників ґрунтів.Результати проведених досліджень з протиерозійних властивостей соснових насаджень на яружно-балкових системах центральної частини Придніпровського Правобережного Лісостепу дають змогу зробити наступні узагальнення та висновки: 1. Завдяки високопластичним властивостям кореневих систем, що здатні змінювати структуру і склад грунту, залежно від ґрунтово-гідрологічних умов, сосна виявилася найпоширенішою породою для залісення еродованих яружно-балкових земель. Встановлено, що хід росту сосни на еродованих землях має спадний характер. Найефективнішим виявився спосіб первинного обробітку ґрунту наорюванням терас, який забезпечує накопичення вологи, збереження родючості ґрунту, зумовлює сприятливі умови для садіння культур і росту молодняків на еродованих землях.