Огляд мережі протестантських релігійних організацій, яка склалася у повоєнний період. Висвітлення структури громад віруючих, їх чисельності, складу, соціального та освітнього рівня. Дослідження форм і методів протидії даних організацій державній владі.
Аннотация к работе
Національний педагогічний університет імені М.П. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРоботу виконано на кафедрі історії України Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Науковий керівник доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Даниленко Віктор Михайлович, Інститут історії України НАН України, завідувач відділу історії України другої половини ХХ ст. Захист відбудеться "16" квітня 2010 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.02 при Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. У дисертації на основі широкого кола джерел та літератури комплексно досліджується становище протестантських релігійних організацій в Україні у повоєнний період, їх діяльність та взаємовідносини з органами державної влади.Притаманна радянській тоталітарній системі секуляризація релігійних цінностей від соціального буття суспільства визначила церковно-релігійну ситуацію в Україні у повоєнний період. Дослідження є складовою частиною наукового плану кафедри історії України Інституту історії, етнології і права Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського "Поділля в контексті української історії", що розробляється відповідно до загальноуніверситетської теми "Зміст педагогічної підготовки вчителів в умовах формування загальноєвропейського простору вищої школи" (0105U000942). Мета дослідження полягає у виявленні характерних особливостей політики партійно-державного керівництва СРСР та УРСР стосовно протестантських релігійних організацій у 1945-1955 рр., аналізі динаміки розвитку та діяльності церковних громад різних регіонів України, характеристиці структури та складу протестантської мережі післявоєнного десятиліття. проаналізувати нормативно-правову базу регулювання питань релігії, зокрема протестантської, в Україні у повоєнний період; Важливою складовою теоретико-методологічної основи стали принципи обєктивності (критичне осмислення ідеологічних штампів радянської історіографії щодо протестантських організацій, що дозволило дотримуватися політичної та конфесійної нейтральності, уникнути упередженості при аналізі політичних процесів у радянській країні повоєнного періоду), системності (розкрито цілісність обєкта дослідження, його склад, структуру, національну та культурну ідентичність), науковості (проаналізовано наявну джерельну базу, роботи та погляди радянських учених, оцінки та висновки сучасних вітчизняних і зарубіжних дослідників, праці авторів релігійного середовища, відкидаючи конюнктуру, описовість, фактографічність та заідеологізованість), історизму (урахування конкретних історичних умов, дослідження історичних явищ, спираючись на історичний досвід, та розгляд протестантських конфесій як окремих релігійних течій у загальній історії протестантського руху в Україні), світоглядного плюралізму (на основі аналізу протилежних точок зору на проблему дослідження обєктивно висвітлені важелі радянської політичної системи щодо протестантських релігійних організацій), всебічності (розгляд обєктивних та субєктивних чинників, які впливали на розвиток та діяльність громад віруючих-протестантів в умовах релігійної політики радянської влади).У вступі обґрунтовано актуальність теми, теоретичне і практичне значення роботи, визначено основні завдання, сформульовано мету, обєкт, предмет дисертаційного дослідження, розкрито наукову новизну результатів роботи, визначено хронологічні та територіальні межі, подано інформацію про апробацію одержаних результатів дослідження. Історіографію обраної теми умовно розподілено на чотири основні періоди, виокремлення яких зумовлене суспільно-політичними процесами, що відбувалися в Україні і мали вплив на розвиток наукової, пізнавальної сфери життя суспільства. Дотримуючись вчення марксизму-ленінізму, радянські автори у своїх роботах послідовно навязували суспільству думку про те, що церква є негативним явищем минулих часів і в комуністичному суспільстві їй місця немає. В них автори прагнуть розкрити тему свободи совісті в радянській країні, порівнюють сприйняття атеїзму і релігії в різні історичні періоди. Законодавчі документи вміщувалися у спеціальних збірниках, таких як "Законодательство о религиозных культах" (М., 1971), "Про релігію і атеїстичне виховання" (К., 1979), "О религии и церкви" (М., 1981), "Збірник законів Української РСР і указів Президії Верховної Ради Української РСР.У висновках підсумовано результати дисертаційного дослідження, основний зміст яких виноситься на захист: - На різних історіографічних етапах розгляд окресленої проблеми залежав від багатьох чинників: обєктивного сприйняття істориків, бази наявних джерел, рівня теоретичного та ідеологічного осмислення проблеми, зміни тлумачення теоретико-пізнавальних парадигм тощо.