Дослідження впливу відсутності гену pttg на активацію Т-лімфоцитів та на регуляторні системи клітини, відповідальні за індукцію імунної відповіді організму на патоген. Аналіз зниження бласт-трансформації лімфоцитів у відповідь на активацію мітогенами.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИРоботу виконано в Інституті біології клітини НАН України, м. Захист відбудеться 14.09.2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.246.01 в Інституті біології клітини НАН України за адресою: 79005, м. Встановлено, що нокаут по гену pttg зумовлює зниження рівня бласттрансформації Т-лімфоцитів миші у відповідь на активацію мітогенами та затримку цих клітин на стадії S клітинного циклу. За допомогою методів протеоміки ідентифіковано 18 білків, експресія яких достовірно змінена в активованих Т-лімфоцитів без гену pttg у порівнянні із активованими Т-лімфоцитами дикого типу. Показано, що активовані Т-лімфоцити із нокаутом по гену pttg продукують достовірно більшу кількість інтерферону-гамма, та достовірно меншу кількість інтерлейкіну-4, що у свою чергу може призводити до порушення балансу активності імунної відповіді типів Th1 та Th2. ген лімфоцит імунний клітинаПорушення у функціонуванні регуляторних шляхів, відповідальних за антиген-залежну активацію клітин імунної системи, можуть призводити до важких розладів, таких як алергія, автоімунні процеси, діабет, атеросклероз, системний червоний вівчак, автоімунний тироїдит, алергічна автоімунна астма, та пригнічення резистентності організму до чужорідних чинників або власних трансформованих клітин, що, у свою чергу, призводить до інфекційних захворювань, або до виникнення пухлин. Конкурентна активація цих двох типів Т-лімфоцитів забезпечує конкурентну активацію переважно клітинного імунітету, спрямованого проти внутрішньоклітинних патогенів (при індукції імунної відповіді Th1 типу), або індукцію переважно гуморального імунітету, спрямованого проти позаклітинних патогенів та паразитарних організмів (при індукції імунної відповіді Th2 типу). У нормальних периферичних Т-лімфоцитах людини синтезу МРНК PTTG (секурину) не виявлено, тоді як після антиген-залежної (CD3-опосередкованої) активації Т-лімфоцитів спостерігали залежну від часу індукцію синтезу МРНК цього білка (Stoika R., et al. Для зясування ролі білка PTTG в активації Т-лімфоцитів, індукованій CD3/TCR-залежною стимуляцією та для пошуку білків, які можуть бути залучені до PTTG-залежної регуляції цих процесів, нами проведено дослідження, результати якого представлені у даній дисертаційній роботі. Для досягнення мети та виконання завдань, поставлених у роботі, було використано такі методи: виділення ДНК, метод полімеразної ланцюгової реакції (PCR), електрофорез ДНК у гелі агарози, виділення Т-лімфоцитів за допомогою імуномагнітної селекції, активацію Т-лімфоцитів, метод двомірного електрофорезу білків у поліакриламідному гелі, ензиматичне розщеплення білків та сорбційну хроматографію пептидів, ідентифікацію білків за допомогою мас-спектрометрії MALDI-TOF, Вестерн-блот аналіз, проточну цитофлуорометрію, Нозерн-блот аналіз, метод радіоактивних ізотопів, статистичні методи аналізу.У дисертаційній роботі вперше отримано неопосередковані дані щодо ролі білку PTTG (секурину) у регуляції активації Т-лімфоцитів та контролю імунної відповіді організму на антиген. Вперше вивчено вплив нокауту по гену pttg на активацію Т-лімфоцитів, зокрема на регуляторні шляхи цих клітин, відповідальні за їх активацію. Показано, що відсутність гену pttg призводить до порушення балансу конкурентної продукції інтерферону гамма та інтерлейкіну-4, відповідальних за активацію імунної відповіді Th1 та Th2 типу. Відсутність гену pttg зумовлює зростання на 28 % рівня продукції МРНК білка c-Myc активованими Т-лімфоцитами.