Створення та тенденції розвитку наднаціональної системи регулювання протекціонізму в межах багатосторонніх угод про лібералізацію міжнародної торгівлі. Особливості вживання протекціоністських заходів країнами з різним рівнем економічного розвитку.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукОфіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент, Чернега Оксана Богданівна, Донецький державний університет економіки і торгівлі імені М.Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, професор кафедри міжнародної економіки і права кандидат економічних наук, Мартинюк Олена Віталіївна, Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри міжнародної економіки Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних та практичних аспектів формування ефективної зовнішньоекономічної політики України в контексті світових тенденцій використання протекціонізму за умов внутрішніх економічних трансформацій та міжнародних процесів інтеграції і глобалізації. Розкрито економічну природу протекціонізму, окреслено обєктивні причини його виникнення та зроблено висновки щодо еволюції форм протекціонізму в залежності від характеру розвитку світового господарства. На основі аналізу соціально-економічних та історико-політичних умов реформування зовнішньоекономічної сфери та здійснення зовнішньоекономічної політики України з моменту набуття політичної незалежності зясовано проблеми, що перешкоджають ефективній інтеграції України в систему світогосподарських звязків. Доведено обмеженість сфер використання в українській зовнішньоекономічній політиці протекціоністських заходів в контексті проголошеного вектору європейської інтеграції та намірів приєднання до СОТ. підготовані рекомендації щодо підвищення ефективності державної зовнішньоекономічної політики з урахуванням національної специфіки та напрямів застосування протекціоністських заходів відносно України з боку інших держав.Але попри всі суперечливості протекціонізм у зовнішньоекономічній політиці все частіше використовується країнами не тільки з метою реалізації зовнішньоекономічних пріоритетів, але й для вирішення економічних і соціальних проблем, що мають суто внутрішнє походження. Вагомий внесок в дослідження проблем використання протекціонізму на різних рівнях інтеграції країн в світове господарство зробили такі вітчизняні вчені: В. Тому вивчення та узагальнення успішного досвіду інших країн представляє великий теоретичний і практичний інтерес для України як в плані безпосередньо застосування вдалих прикладів захисту вітчизняних виробників, так і в плані прогнозування протекціоністських дій відносно України з боку інших держав з метою їх попередження. Визначений напрям дослідження є дуже важливим для України - держави, що нещодавно здобула незалежність в процесі новітніх геополітичних трансформацій, процес інтеграції господарства якої в систему світового господарства відбувається разом з реформуванням внутрішніх економічних відносин. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в поглибленні існуючих теоретичних положень щодо мотивів, умов та масштабів використання протекціоністських засобів в системі світогосподарських звязків та в розробці концепції формування зовнішньоекономічної політики України на засадах активної адаптації до протекціоністських дій інших країн.Під протекціонізмом слід розуміти не тільки захист вітчизняного виробника від іноземних конкурентів, не тільки захист національного ринку від багатоаспектного впливу іноземних та глобального світового ринків, але й захист, підтримка і стимулювання віддачі та розвитку внутрішніх джерел і резервів соціально-економічного зростання, які здатні виштовхнути країну на якісно новий технологічний рівень, що позитивно відібється на основних економічних показниках та дозволить успішно конкурувати як на світовому ринку, так і в міжнародній політиці без застосування класичних протекціоністських заходів. В результаті теоретичного дослідження природи, характерних рис та наслідків застосування протекціоністської політики в порівнянні з політикою вільної торгівлі можна відстоювати тезу про те, що ці обидві полярні форми за різних вихідних конкурентних переваг національних економік забезпечують захист інтересів ділових кіл цих країн, субєктивно осмислених владними структурами. Як правило, більш могутня економічно країна навязувала таку ж тактику поведінки країнам-партнерам з метою найбільш повної реалізації економічних інтересів вітчизняних виробників в ході міжнародного обміну, потенціальна конкурентна загроза при цьому була відсутня в силу більш високого рівня розвитку власного виробництва та недосяжності для іноземних конкурентів.