Наукові тлумачення поняття "просвітницька діяльність". Його змістовні складові, місце та значення в процесі розвитку освітнього простору відповідно до вимог спільноти Півдня України другої половини ХІХ – початку ХХ століття, приклади основних напрямів.
Аннотация к работе
Просвітницька діяльність інтелігенції Півдня України другої половини ХІХ - початку ХХ століттяОднак тема дослідження регіональної просвітницько-педагогічної діяльності духовної та світської інтелігенції залишається актуальною і мало дослідженою, зокрема на Півдні України, де спостерігалося впродовж короткого проміжку часу створення соціальних інституцій як державного, так і недержавного рівнів, активне залучення особистості до соціальних, культурних та духовних процесів. Активність духовної та світської інтелігенції другої половини ХІХ - початку ХХ століття зумовила активізацію розвитку освітньо-виховного простору Півдня України, де за досить короткий історичний період було започатковано недільні школи, школи грамоти, гуртки, курси, товариства, школи різних типів, притулки тощо. Вивчення системи впровадження прогресивних форм, методів і засобів дасть змогу зрозуміти роль інтелігенції у формуванні громадянина, його загальнолюдських і суспільних цінностей, поширенні принципів загальнолюдської моралі, забезпеченні повноцінного розвитку… Отже, метою статті є аналізування сутності поняття «просвітницька діяльність», її основних змістовних параметрів. У поширенні грамоти серед населення та розвязанні нагальних проблем частину роботи взяли на себе представники духовної та світської інтелігенції, оскільки вони були безпосередньо залучені до соціальної сфери та розвитку нових для регіону соціальних інституцій, особливо недержавного рівня. Корецька, здійснюючи аналіз освітньо-виховного простору Півдня України та етапу становлення і функціонування його соціальних інституцій, доводить, що завдяки соціальній активності представників усіх спільнот, які населяли регіон (українці, росіяни, німці, євреї, поляки, болгари, шведи, греки) до кінця першої половини ХІХ століття вони порівнялися з центром у царині освіти, культури, дозвілля й інтегрувалися в європейський культурно-економічний простір [7].