Розгляд кульмінації духовного досвіду в порівнянні індуїзму та християнства, віддаючи перевагу езотеричним аспектам останнього. Сутність просвітлення у духовному плані. Самадгі - вищий стан медитації в індуїзмі. Інтерпретація просвітлення християнством.
Аннотация к работе
Просвітлення як кульмінація духовної практикиОчевидно, з тих пір скільки існує людство - існує й інтерес до максимально повного розкриття його духовного потенціалу, використання психічних сил людини. В той же час можна зазначити, що релігійні психопрактики ще не отримали належного їм місця в науковій літературі в якості окремого обєкта дослідження, ще в більшій мірі це стосується проведення компаративістського аналізу різних релігійних напрямків, наприклад, індуїзму та християнства. В індійській, а також в езотеричній традиції вважається, що саме стан самадгі, синонімами котрого є терміни «просвітлення», «прозріння», «екстаз», «надсвідомість», «самореалізація» або «богореалізація», приводить до мокші або звільнення з-під влади матеріального світу, оскільки саме в цьому стані медитуючий досягає єдності з Богом, Абсолютом, Брахманом або ж духовними сутностями в залежності від напрямку пошуків віруючого. Так, дехто з дослідників як, наприклад, Муамата Ешбі, вказує, що геніальний фізик Ейнштейн визнавав, що у нього були переживання, на кшталт містичного екстазу, під час котрих все, включаючи його тіло і розум було злитим в єдине ціле. Порівнюючи містичний досвід таких адептів йоги, як Кабіра, Гуру Нанака, Шанкарачаря, Рамакрішни, Рамана Махаріші та християнських подвижників - апостола Павла, Франциска Ассизького, Діонісія Ареопагіта, Сергія Радоніжського, Серафима Саровського та інших, можна вказати, що незважаючи на зовнішню відмінність індуїстської та християнської медитації (так в індуїзмі, котрий представлений величезною кількістю напрямків, вона може бути медитацією на Бога, як на одного з представників Тримурті, так і їхнього втілення, або на особистому образі Бога, якого міг запропонувати духовний вчитель своєму учню в системі бгакті-йоги, на пустоті, на великому Ніщо, або на почутті безмежності світу, наповненого вищою мудрістю; в християнстві ж медитація скерована на образ Ісуса, Богородиці, святих), все ж можна зробити висновок про надзвичайну схожість базових аспектах такого досвіду.