Аналіз найбільш характерних нелінійностей радіоприймального тракту пристроїв апаратури, радіорелейного, тропосферного й супутникового зв"язку; вплив на ефективність алгоритмів просторово-часового оброблення сигналів і математичні моделі цих нелінійностей.
Аннотация к работе
Коляденко Юлія Юріївна Просторово-часова обробка сигналів за умов нелінійності радіоприймального трактуНауковий керівник:додоктор технічних наук професор Поповський Володимир Володимирович, Харківський державний технічний університет радіоелектроніки, завідувач кафедри "Телекомунікаційні системи". Офіційні опоненти:доктор технічних наук професор Корнієнко Леонід Григорович, Харківський військовий університет, професор кафедри "Пристрої випромінювання та прийому сигналів радіолокаційного озброєння"; кандидат технічних наук доцент Марєха Анатолій Семенович, Харківський інститут військово-повітряних сил, начальник кафедри "Авіаційні засоби звязку". Захист відбудеться "30" травня 2001 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.052.03 у Харківському державному технічному університеті радіоелектроніки за адресою: 61166 , м.Харків, пр.Леніна 14, ауд.4.Одним із перспективних методів завадозахисту є просторово-часова обробка сигналів (ПЧОС), під якою розуміється цілеспрямована сукупність дій над сигналами, прийнятими в різних точках простору, що дозволяє з максимальною якістю вилучити корисну інформацію, яка міститься в цих рознесених сигналах. Як ті, так і інші задачі ПЧОС залишаються предметом інтенсивних досліджень, тому що забезпечують підвищення ефективності приймання корисних сигналів на десятки децибел при наявності зосереджених по спектру частот завад. ААГ може бути відносно легко реалізована в діапазонах коротких або ультракоротких хвиль, в діапазоні НВЧ для тропосферних станцій звязку, у яких вже є від 2 до 16 приймальних антенних елементів і стільки ж, або більше приймальних трактів, на базі яких без істотних конструктивних змін можна реалізувати алгоритми ПЧОС. Створення систем ПЧОС з антенними гратками, що здійснюють автоматичне керування просторово-поляризаційними характеристиками відповідно до умов приймання сигналів стало можливим після появи мікропроцесорів обробки сигналів, з використанням яких вдається реалізувати цю обробку на основі відомих результатів теорії рішень, оцінювання і управління. В результаті цих робіт були обрані математичні моделі нелінійностей радіоприймального тракту, проведені дослідження щодо впливу нелінійностей на ефективність алгоритмів управління ААГ та синтезовані нелінійні алгоритми обробки сигналів.Розглянуто особливості синтезу алгоритмів ААГ по різним критеріям і зроблено висновок про те, що відомі методи синтезу й аналізу ПЧОС на базі ААГ, в основному, орієнтовані на використання лінійних алгоритмів. Виникає задача детального аналізу ефективності цих алгоритмів, які використовуються в реальних умовах нелінійності і започаткування конструктивних модернізацій, що дозволяють зберегти ефективність ААГ при наявності вказаних нелінійних обмежень. ДРУГИЙ РОЗДІЛ присвячено обгрунтуванню та вибору математичних моделей нелінійностей радіоприймального тракту, розробці методики аналізу ефективності алгоритмів ПЧОС за умов нелінійності радіоприймального тракту та аналізу впливу нелінійностей радіотрактів на ефективність ПЧОС. Статистичний аналіз імовірносних моделей гауссовско-марківських сигналів на виході обраних нелінійних елементів показав, що можна виділити декілька характерних випадків: випадок слабкого впливу нелінійності, коли апостеріорна щільність розподілу імовірності вихідних сигналів зберігає унімодальну залежність і нелінійні спотворення складають менше пяти відсотків; У випадку стаціонарної СЗО алгоритми ПЧОС здебільшого зводяться до рішення рівнянь Вінера-Хопфа: , (5) де - взаємна кореляційна матриця вхідного впливу (сигналу завад і шуму) і опорного сигналу, - кореляційна матриця вхідного впливу.